Юрий СЕМИН: "Я верой и правдой служил "Динамо"

Колишній тренер Динамо дав ексклюзивне інтерв'ю "Українському футболу".

— Юрію Павловичу, Ігор Суркіс стверджує, що в нього були претензії як до гри, так і до результату. Ви бачили світло в кінці тунелю? Іншими словами: чи вважаєте таке радикальне рішення передчасним?
— (Після кількасекундної паузи). Схиляюся до того, що дві розгромні поразки — це, все ж, достатній аргумент для радикальних дій, хоча зауважу, що доречність чи недоречність цього рішення — справа не моя. Але в мене є свої аргументи: ПСЖ та «Шахтар» — команди дуже потужні, дуже добре укомплектовані. Іноді трапляються такі поразки…

— Ваш прихід ознаменувався звитягою над «Манчестер Сіті», який тоді візуально не був слабкішим за теперішній ПСЖ…
— Це — епізодичні моменти, а ситуацію слід розглядати глобально! Так, були хороші матчі, були й невдалі. Переді мною стояло завдання — пройти в груповий етап Ліги чемпіонів. Завдання виконали? Виконали! Зі мною на чолі «Динамо» тричі потрапляло до групового раунду ЛЧ, ми вигравали чемпіонат, виходили у півфінал Кубка УЄФА. Критики ж згадують лише погане…

— Мені, футбольному аматорові, здається, що найбільша претензія до вас полягала у відсутності бодай мінімального прогресу: «Шахтареві» програвали без варіантів у травні, історія повторилася двічі й у вересні. Можливо, бачили якісь приводи для оптимізму, котрі всі інші не могли розгледіти?
— Бачив. Прогрес насправді був, але через об’єктивні моменти ми не могли повною мірою розпорядитися плодами нашої праці. Судіть самі: новачки — футболісти дуже високого рівя, але вони не проходили з командою зборів. Потрібен час, аби вони звикли до команди. Чимало гравців, щойно залишивши купу фізичних сил та емоцій на чемпіонаті Європи, вже за кілька тижнів мали виборювати право виступати в Лізі чемпіонів, нормально при цьому не відпочивши…

— Але в ПСЖ ситуація ідентична: новачків прийшло ще більше, ніж у «Динамо», а в тому ж «Шахтарі» гравці так само працювали в червні на Євро…
— Давайте без таких поверхових паралелей, гаразд?

— Гаразд. Тобто, підсумовуючи все вищесказане, робимо висновок, що вам просто не вистачило часу?
— Певною мірою, так.

— Мабуть, спадок, що залишаєте своєму наступнику, оцінюєте високо?
— Добротний спадок, висококласні гравці…

— У футбольних колах ви маєте репутацію тренера, який лояльно ставиться до футболістів, проте іноді складалося враження, що занадто лояльно. Принаймні в людей, які в роздягальні не бувають, могла з’явитися така думка.
— Цікаво, на підставі чого? Іноді взагалі дрібні епізоди роздмухуються до величезних масштабів! На рівному місці! Зрештою, виносити подробиці моїх взаємин із футболістами на публіку вважаю некоректним — то наша справа.

— Наостанок, про події найсвіжіші. З інтерв’ю пана Суркіса здалося, що він дуже розчарований вашим рішенням після фіаско в Донецьку поїхати не з командою до Києва, а сісти в літак до Москви…
— Ця історія також не вартує нічого! У нас був один вихідний. Кожен проводить свій час так, як йому заманеться. Які питання до мене можуть бути? Я вам скажу, що за всі роки в «Динамо» я не пропустив жодного тренування, на жодне заняття не запізнився, мої футболісти завжди грали з повною самовіддачею. Які претензії?

— Мабуть, дізнаватися про власну відставку з офіційного сайту було прикро?
— Ми вже переговорили з Суркісом і залишилися в нормальних стосунках. Я вірою та правдою служив «Динамо», і цей клуб, а також місто Київ залишаться в моєму серці назавжди.

— Якщо не секрет, компенсацію за достроковий розрив контракту отримаєте чи, можливо, вже отримали?
— Із цим питанням звертайтеся до президента клубу.

Гліб Корнієнко, газета "Український футбол"