Быт

"В Москву! В Москву! В Москву!"(с)

ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ. Наш Роман кохавсь у мріях - думкою літає, Та скарби усе знаходе, гроші здобуває. Одного разу пішов він на баштан до пана, Огірочки молоденькі звабили Романа. Взяв мішок Роман з собою, повен щоб набрати, Та й почав він до баштану стиха плазувати. Як підліз до огірочків, став він і гадає: "Це їй-богу мені щастя зараз набігає. Наберу цих огірків я повну лантушину, А тоді візьму за їх я добру копійчину. За ті гроші собі маю курочку купити, А та курочка курчаток буде нам водити. Я візьму оті курчата та й пошлю я жінку Їх продати, і куплю я за ті гроші свинку. Наведе мені та свинка поросят чимало, Будуть в мене і ковбаси, буде в мене й сало. Тільки - ні! Ті поросята я не буду їсти, А як виростуть, то й їх я теж продам у місті. За ті ж гроші всі куплю я добрую коняку, І вона роботу буде нам робити всяку. А до того приведе ще лошачка такого, Що швидкішого не буде коника ні в кого. Лошачка того продам я, хату щоб купити,- Біля хати ж щоб садочок, вишеньки та квіти. А там далі і город щоб - І його чимало, Бо я хочу, щоб на ньому все там виростало. Огірків теж насаджу я, бариша щоб мати... Тільки горе, що такий то вже народ наш клятий: Не вдержиш і огірочка, вирвуть все до краю, Ну, байдуже, сторожів я добрих понаймаю. А сам вийду потихеньку із своєї хати Та й піду у сторожів тих варти вивіряти. Так піду я понад краєм та й гукну: "Не спіте! Гей, чи чуєте? Город мій добре бережіте!" Та й згукнув Роман, мов справді в нього вже те діло. На баштані ж тому двоє сторожів сиділо,- Як почули вони Романа, кинулись до нього Та й піймали зараз в руки із мішком дурного. Попобили бідолаху, мали ще й в'язати... Та вже вихопився якось та мерщій тікати! Як вернувся, ще довгенько чув побиту спину, Та нікому не хвалився про свою причину. Та вже потім жінці якось розказав се діло, Та - сусіді, трохи згодом всюди облетіло. Почали тоді сміятись: "Он як наші вміють, Що думками із нічого швидко багатіють!"

— Может быть, так надо. Может быть, именно в этом великая сермяжная правда. — промолвил Васисуалий Лоханкин. — Сермяжная? — задумчиво повторил Бендер. — Она же посконная, домотканая и кондовая? Так, так..

Dejmon, начни с себя, возможно с твоей помощью на сайте уже будет два человека, вместе с упомянутым тобой Вадимом, "кто делает этот сайт живым" )) Что до скуки, то имхо скучен сам украинский футбол, скучен до отвращения, в нем минимум игры, максимум "околофутбольной возни", заметь, это словосочетание стало уже устойчивым выражением (хотя, в защиту украинского футбола, бывают очень симпатичные матчи, как например вчерашний матч Оболони и Днепра). Лично мне хотелось бы обсуждать только футбол, а не истерики Луческу, мычание Семина с Игнатьевым, или лепет Сурка. Плюс игра родного клуба методично расстраивает психическое здоровье болельщиков, впору получать разрешение врачей на просмотр матчей )) ЗЫ Шахов - авторитетный журналист, поэтому его блоги и "живее" других. Но, имхо, на сайте есть авторы и поинтереснее.

во во, хочется поживее - прямая дорога на футбол ua... Там действительно можно поржать, а у нас Петросянов мало, как сказал neppo возрастная категория повыше)

"Поживее" з к великою кількістю скриптованих матюків є на Футбол.юа, а всі співбесідники активні до неможу, щеб пак: в 8 класі спробуй бути спокійним)))

Возростная категория будет повыше, чем на остальных сайтах про Динамо ;) Отсюда и мало обсуждений - у людей времени нет (работа, дети, жены...) Главное не количество, а качество.

Это сайт болельщиков, а не Аншлаг.