Руслан РОТАНЬ: "Динамо" все арбитры боятся"

Капітан дніпропетровського «Дніпра» не зможе допомогти своїм партнерам у центральному матчі 22 туру. Втім, півзахисник не відмовив у інтерв’ю журналісту «УФ», в якому розповів і про команду, і про арбітрів, і Сергія Кравченка. 

«Нічия – не найгірший варіант» 

– У поєдинку з «Динамо» ви не зможете зіграти через дискваліфікацію. Чи поїдете у Київ разом з командою?

– Так, відправлюся до столиці разом із партнерами. Чим зможу, тим їм і допоможу.

– «Динамо» відтепер грає на оновленому НСК «Олімпійський», й кожна нова команда може стати першою, яка відбере там очки у претендента на чемпіонство…

– Звісно, перемагати полюбляють усі. І є бажання відібрати очки в «Динамо» на його полі. Але ми розуміємо, що наш найближчий суперник дуже серйозний, тим більше, він на ходу. У складі динамівців зібрані сильні футболісти, ними керує хороший наставник. Треба поставитися до наступного поєдинку з усією серйозністю. Тим паче, з нашими проблемами зі складом. Але колектив у цих умовах має лише загартовуватися. А як воно вдасться – покаже тільки гра.

– Нічийний результат недільного матчу влаштує?

– Це точно не найгірший варіант. Взяти очко у виїзній зустрічі з командою, яка бореться за чемпіонство, – почесно.

– Тож може повторитися ситуація, як у зустрічі з «Шахтарем», наприкінці якої «Дніпро» відверто тягнув час…

– Гра на гру не схожа. Щодо дій у матчі з «Шахтарем», то на той момент це була єдина можлива модель. А як по-іншому, якщо команда залишилася у меншості? Такі собі футбольні хитрощі. Варто розуміти, що всім колективам необхідні залікові пункти. І «Шахтарю» також: думаю, донеччани діяли б так само, якби результат зустрічі їх влаштовував.

«Призначене пенальті шокувало»

– «Дніпру» цієї весни вдається грати тільки внічию. Чого ж команді не вистачило для перемоги над «Ворсклою»?

– Це, все ж, радше  запитання до тренера. Якщо не перемогли – отож, чогось не вистачило. Зрештою, є багато чинників… Але треба вже сподіватися на наступні поєдинки. Спочатку з «Динамо», потім із «Зорею», «Таврією», «Металістом»…

– На мою особисту думку, тиждень тому «Дніпру» сильно зашкодила майже десятихвилинна пауза, пов’язана з «активністю» уболівальників. Після неї вже не вдалося повернути попередній ритм…

– Я би цей момент не став виокремлювати. Радше на розвиток подій вплинула ситуація із призначеним пенальті – це просто шокувало. Якщо такі «точки» ставлять, то навіть не знаю, що сказати… Нам би їх і вісімдесят разів уже треба було пробивати. Хочеться, щоб панувала якась об’єктивність… Ніхто ж не просить «Дніпру» підсуджувати, лише свистіть по грі. А так – у кожному матчі у команди відбирають очки. На мій погляд, незаслужено.

– До слова, у дніпропетровців знову четверо дискваліфікованих, причому троє з них представляють центральну ланку. Хто може замінити вас, Сергія Кравченка та Дерека Боатенга?

– У тренера буде вибір, і він його зробить. Але я впевнений, що ті хлопці, які натомість вийдуть на поле, покажуть чудову гру.

– А чи згодні ви з висловами Сергія Кравченка після матчу з «Ворсклою» щодо суддівської змови на користь «Динамо»?

– Це дуже «слизьке» питання. Мені не хотілося б говорити, що хтось там працює чи не працює на користь «Динамо». Я відповім на це запитання інакше: жодного порушення в тому епізоді не було. І тим більше воно не тягнуло на попередження! А те, що Сергій отримав у сезоні восьму картку, то він міг її побачити перед собою у будь-якій грі. Все інше – здогадки. Після матчу на емоціях це все розповів… Йому було неприємно ні за що бути покараним, а, зрештою, тепер дискваліфікованим. Думаю, варто повернутися до теми з рівноцінним ставленням до всіх учасників змагань. А то виходить, що до «Дніпра» ставляться інакше, ніж до решти.

– А за часів вашого перебування у «Динамо» доводилося стикатися з тим адмінресурсом, про який так багато говорять?

– Скажімо так, «Динамо» всі арбітри бояться. Але безпосереднього впливу, звісно, не було. І це, як трохи видозмінена назва відомої передачі, – дві великі різниці. Бувають певні моменти, через які ми, до прикладу, страждаємо, а кияни – ні. Однак, повторюю, справа більше в суддівських головах.

Юрій ОРОС, газета "Український футбол"