Алексей СЕМЕНЕНКО: "Слова Кравченко – полный бред"

Ключовий матч 24-го туру «Динамо» – «Дніпро» дивовижним чином акумулює два пікантні позафутбольні моменти: попередні ігри цих команд позначені, скажімо так, неадекватною поведінкою їхніх уболівальників, а віце-капітан дніпропетровців, який пропускає київську зустріч через дискваліфікацію, натякнув, що київський клуб причетний до цього факту…

Тож на зустріч із віце-президентом ФК «Динамо» автор цих рядків ішов, по-перше, аби на офіційному рівні з’ясувати два вищезгадані проблемні вузли, по-друге, аби п. Семененко поділився очікуваннями напередодні недільної «Дніпровської битви». Втім, почали ми з іншого…

Для початку, як заведено, про погоду

– Олексію Михайловичу, мушу зауважити, що в приміщенні клубного офісу вельми душно…

– (Після цього мій співрозмовник встав зі свого крісла й відчинив вікно). Так краще?

– Дякую. Та я не просто так запитав: цікаво знати специфіку роботи опалення в «череві» стадіону «Динамо», де розташовано офіс ФК.

– У нас автономна система: наші інженери самі регулюють температуру, подачу тепла.

– Тобто ви незалежні від примх київської влади (чи, точніше, комунальних служб)?

– Ні. Коли півтора місяці тому в Києві було «-25», у наших підтрибунних приміщеннях градусники показували «+25».

«Елементарно, Ватсоне!»

– Гадаю, і мені, й читачам «УФ» цікаво було б почути позицію віце-президента ФК «Динамо» (Київ) щодо інциденту в Кривому Розі.

– Не хочу нікого звинувачувати й виправдовуватися, тому пропоную вдатися до принципів елементарної логіки.

По-перше, на відеозаписі гри добре видно, що сніжки й каміння полетіли в бік поля з центральних секторів. А на будь-якому стадіоні Україні цю частину трибун окуповують вболівальники команди-господаря.

По-друге, саме прихильники «Кривбасу» (це видної з їхньої амуніції, зокрема, шарфів) двічі вибігали на поле, перериваючи матч…

– …Криворіжці, підозрюю, можуть сказати, що то були столичні «заслані козачки».

– Ага, справді, нам нічим займатися…

По-третє, динамівські фани сиділи за воротами й поводилися цілком нормально.

По-четверте (згадуємо основи психології), якщо моя улюблена команда виграє, то я відчуваю радість, мені хочеться всіх розцілувати, я не відчуваю агресії; натомість у випадку, коли улюбленці «горять», комусь хочеться трощити все навколо. Розумієте, до чого веду? Кияни ж уже на 10-й хвилині вели – 2:0.

По-п’яте, провокації почалися з криворізького боку – запевняю вас. Саме місцеві фани почали кидати сніжки й каміння. Причому лідери київських ультрас – я особисто з ними розмовляв! – намагалися стримувати найгарячіших прихильників динамівської команди.

Ну і по-шосте, той факт, що після гри гравці «Динамо» дякували вболівальникам, був неправильно інтерпретований ЗМІ: футболісти висловлювали подяку не за розбій, а за підтримку. І за те, що не сталося чогось гіршого…

Тож, якщо сумувати вищесказане, ситуація, вважаю, прояснюється. Й стає зрозуміло, що й до чого.

Емоції, емоції, емоції

– Паралельно у Дніпропетровську люди на трибунах також бушували, а опісля стався справжній скандал…

– Маєте на увазі слова Сергія Кравченка?

Насамперед скажу, що мені було прикро це чути: за час, коли Сергій грав у Києві, він зарекомендував себе дуже скромною, порядною й вихованою людиною. Тому я був дуже здивований, коли дізнався про його слова.

Як я можу їх прокоментувати? Якщо коротко – це повна маячня. Подумайте самі, в чому переконує громадськість Кравченко: київське «Динамо» слідкує за гравцями «Дніпра», які «висять» на можливій дискваліфікації, потім підкуповує арбітрів, і в результаті ми послаблюємо конкурентів…

Знову ж таки – давайте мислити логічно.

По-перше, повторюся, що ці «теорії конспірації» – звичайні дурниці.

По-друге, я особисто переконаний, що в «Дніпрі» наразі немає яскравих гравців, у «Динамо» склад кращий, то чого нам боятися?

По-третє, хіба Сергій Кравченко – це Ліонель Мессі, який п’ять м’ячів забиває? Хіба його втрата настільки послабить дніпропетровців?

«Ви нам – гру, ми вам – себе»

– Насамкінець – трішки позитиву: чого очікуєте від центрального поєдинку туру?

– Мої очікування варто розділити на дві основні групи…

Перша стосується посади, яку обіймаю: внаслідок того, що я – віце-президент ФК «Динамо» (Київ) по роботі з уболівальниками, мені болить передусім те, скільки людей прийде на стадіон (ну й те, як вони там поводитимуться). Знаєте, не хочу наврочити, проте, зваживши на наявну динаміку продажу квитків, можна зробити припущення, що в неділю станеться національний рекорд відвідуваності. Принаймні для поточного сезону.

(Уявляєте, нині я переживаю відчуття, про які вже давно забув: мені постійно дзвонять якісь далекі знайомі й питають про квитки – оцініть ажіотаж!)

А інший момент, що стосується очікувань, – вболівальницький: післязавтра дуже хочу побачити передусім хорошу «зарубу». Я навіть не проти того, аби кияни виграли з мінімальним рахунком, головне – побачити ГРУ. Переконаний, що нинішня динаміка збільшення вболівальників на трибунах під час матчів «Динамо» залежить не тільки від нюансів маркетингу: хоч би як відповідна служба клубу старалася, все ж якщо не буде головного – хорошого рівня футболу у виконанні «синьо-білих» – згадана динаміка перерветься. Тобто буде гра – будуть люди на стадіоні!

Володимир БАНЯС, газета «Український футбол»