Олег САЛЕНКО: "Динамо" нужно перестать покупать посредственных футболистов"

Колишній динамівець підсумував виступи «Динамо» в 2011 році.

Знаєте, якби мій коментар стосувався загального виступу київської команди — маю на увазі і єврокубки, і національний Кубок, — моя оцінка була б інакшою. А так… Ну, не чужий мені клуб виступав навіть дуже успішно.

Судіть самі: перше місце, більш-менш вдалий графік ігор, що залишилися, непоганий, як на вітчизняні реалії, добір гравців…

У згаданих «вітчизняних реаліях», на мою думку, й криється одна з головних проблем нинішнього «Динамо». Справа в тому, що, попри всі оптимістичні прогнози, рівень нашого чемпіонату не прогресує. Іншими словами — як і раніше, в двох грандів — киян і донеччан — конкурентів ще немає. Так, останнім часом величезний крок у цьому напрямі здійснив харківський «Металіст», але тільки весна покаже, наскільки той крок був величезний. А допоки у нас тут — болото: «Динамо», як і «Шахтар», здатні мігрувати всі команди прем’єр-ліги, навіть не показуючи особливої якості гри. Це прикро. Зокрема тому, що така ситуація не дає змоги провести об’єктивний аналіз стану справ у Києві: уявіть собі, що мешканець якоїсь зарубіжної країни, який не дивиться наш чемпіонат, зверне увагу на нашу турнірну таблицю, побачить, що динамівці на першому місці… Якою буде його природна реакція? Правильно: він подумає, що в команді Юрія Сьоміна все гаразд, що вона прогресує, розвивається, творчо зростає…

Насправді ж ситуація складніша. Одна з ключових проблем у тому (це на мою думку!), що впродовж багатьох років кияни сповідують хибну селекційну політику: вони купують футболістів, сказати б, хорошого середнього рівня, але щоби досягати успіхів у Європі, треба — бодай інколи! — запрошувати гравців по-справжньому високого класу. Саме так усі ці роки чинить «Шахтар». Саме так за останній рік чинить «Металіст». У «Динамо» — свій шлях (ось і тепер клуб цікавиться румуном, який не підійшов «Тімішоарі»!). Кажуть, що в клубі немає достатньої кількості грошей. Можливо. Тоді треба винаходити альтернативні шляхи. ОДИН ІЗ НИХ — ПРОСТО НЕ ЗАПРОШУВАТИ ПОСЕРЕДНІХ ФУТБОЛІСТІВ! Утім, особисто я переконаний, що чинні тенденції продовжать своє існування…

Щодо складу. Посилювати, як на мене, треба всі ланки, крім воротарської (Сашко Шовковський, дай йому Боже ще довшої кар’єри, красень!). Особливо дві. По-перше, плеймейкера. Олександр Алієв не може впоратися з цією функцією, вочевидь, це стало зрозуміло для всіх. Кого замість нього? Тут ми повертаємося до верхнього абзацу: треба купувати зірку, футболіста не на перспективу — таких у нас хоч греблю гати, а справжнього майстра… Позиція номер два — форвард: потрібен справжній, «класичний» нападник, здатний зіграти в центрі карного майданчика. Але допоки… Ну ми купили Мехмеді — чи є він тим, хто потрібен?..

Хотілося б повернутися до вищезгаданих альтернативних шляхів розвитку. Рятунком для клубу могла б стати власна дитячо-юнацька школа, але щось із нею не те. По-перше, вона вже багато років не підживлює основну команду. По-друге, в цьому плані виникла ситуація, коли в нас постійно з’являється чимало начебто перспективних гравців, але з них мізерна кількість доростає до певного рівня. Чому?..

Саме в школі «Динамо» могло б знаходити не лише гравців, а й цілі їхні зв’язки. Свого часу недовго існуюча клубна академія породила зв’язку Алієв — Мілевський (на жаль, вона теж протрималася недовго). За умови розумно поставленої праці таких подів буде більше…

«Український футбол»