El Clasico
Жозе Моурінью та Хосеп Гвардіола як тренери ФК Барселона і Реал Мадрид, зустрічались між собою сім разів. Каталонський тренер веде в цьому протистоянні з комфортабельними для себе 3 - 1. Деколи дозволяючи собі жарти, що Моурінью зміг його перемогти тільки в додатковий час. У трьох інших матчах, не було як переможців, так і переможених.
Пєп також домінує над Жозе в кількості забиитих мячів 14 - 7 на користь Барселони.
В семи попередніх матчах не змінною складовою залишалось тільки одне, малюнок гри FC Barcelona: 4-3-3. Мадрид же змінював схеми залежно від обставин.
Саме тому це одне з найбільш очікуваних El Clasico. Перед матчем атмосфера в роздягальні Барселони, складає враження цільковитої впевненості, що команда здобуде перемогу на Сантьяго - Бернабеу.
Три перемоги поспіль здобуті на Камп Ноу, ( 4 - 0 ), Леванте ( 5 - 0 ), та БАТЄ ( 4 - 0 ), сприяли подальшому підвищенню морального духу в грі, яка накопичує аргументи для оптимізму. Справді, є впевненість що команда здатна здобути перемогу, на полі свого одвічного суперника, використовуючи схему як 4-3-3, так і 3-4-3, яка все більше до вподоби Гвардіолі.
У цьому сенсі гравці ще не знають, хто буде покликаний вирішувати завдання на полі Хосепом Гвардіолою. Чи варто Хосепу змінювати побудову гри своєї команди, враховуючи, що останні успіхи на Сантьяго - Бернабеу, пов'язані саме з побудовою гри в схемі 4-3-3. Пригадуються пам'ятні виступи на Барселони на Бернабеу , як 0-2 в минулому сезоні в Лізі чемпіонів, 0-2 два сезони тому, і історичний 2-6 три роки тому.
У команди є тверде переконання, що вони зможуть нанести серйозний удар по своєму конкуренту в кожній з двох систем. Найбільш небезпечна з них, 3-4-3, застосовуючи її клуб здобув кілька відмінних результатів на Камп Ноу, та перемогу життєво важливу на Сан-Сіро проти Мілана (2-3) це означало кваліфікація до 16 кращих в Лізі чемпіонів в якості переможця групи. І 4-3-3 система напрацьована до автоматизму в команді з приходом Пепа, із завоюванням трьох чемпіонських титулів, дві Ліги чемпіонів і Міжконтенентальний кубок в якості основних досягнень.
До цього El Clasico Гвардіола підходить маючи більш велику варіативність схем та тактик, які використовує Барселона.
Матч цієї суботи також стане конфронтацією різних стилів гри, більш зрілою Реал Мадрида, і тому очікується більш рівна зустріч, яка вирішить, чи наступив поворотний момент в бік зміни гегемонії. У мене є відчуття, що Реал Мадрид підходить до матчу з більш гарячковою температурою. Барселону може здолати меланхолія з того, що може початися після цього матчу. Але Мадрид в разі поразки і не виправлення жахливого психологічного стану, прищепленого Каталонцями на базі El Clasico, як 2-6, не тільки побачить, як знову дестабілізується оточення, в якому багато хто чекає поразки як привід, щоб заявити, що шлях розвитку майбутнього вибраний невірно.
Крім того, хоч потім Реал виграє все, він може програти Барселоні ще одну битву, яка мені здається вирішальною:
Легітимація альтернативної гри, яка зробить відносним абсолютну правду і яка, нарешті, освятить впевненість того, що грати добре в футбол можна і по-іншому, не тільки так, як грає команда Гвардіоли.