Автор: Дядя
Зарегистрирован: 23.06.2011
Последний визит: 27.08.2011
Ще будучи гравцем туринського "Ювентусу", легендарний Зінедін Зідан якось сказав: якби в Італії була війна, то на вихідні через футбол вона б просто припинялася. Мені б дуже хотілося, аби в Україні футбол нарешті став культовою річчю, як це є в більшості розвинутих країнах Європи та світу.
23 июня 2011 11:47
3

“Динамо”. Падіння Ікара

Спогади про час, коли кияни були за крок від фіналу Ліги чемпіонів
 

Споконвіків Ікар – герой давньогрецької міфології, символізував крах мрії у той момент, коли вдалося практично спіймати її за хвіст. Якщо пригадуєте шкільний літературний курс, син Дедала настільки замилувався сонцем, що занадто близько підлетів до нього. Гарячі промені розтопили віск на крилах, тож Ікар розбився, втрапивши у круте піке. Щось схоже сталося і з київським “Динамо” кінця 90-х. Тою легендарної командою, зліпленою метром Лобановським. Різниця лиш в тому, що синьо-білі крила спалила Людина-Цигарка, як називали геніального баварського хулігана Маріо Баслера. Це трапилося рівно 12 років тому...

“Є гра, а є результат” (с)

Саме такі слова вичавив зі себе емоційно спустошений ВВЛ одразу після першого півфінального поєдинку у Києві. У той квітневий вечір 99-го “Динамо” просто розчавило “Баварію” на власному полі, тричі змусивши Кана вийняти м'яч із сітки власних воріт. Здавалося, німці навіть не знають, куди їм бігти. Та ба, у підсумку на табло “Олімпійського” горіли дві трієчки...Нічия, співмірна поразці. І бездонний розпач в очах Косовського, який всі 90 хвилин тероризував німецьку оборону. “У мене таке враження, що наші футболісти не уявляли собі, що “Баварії” можна забити і шість, і вісім м'ячів”, - підсумував Лобановський.

7 квітня 1999 року. Київ. НСК “Олімпійський”. 79 900 глядачів

“Динамо” - “Баварія” - 3:3

Голи: Шевченко, 16, 43, Косовський, 50 – Тарнат, 45, Еффенберг, 78, Янкер, 88.

“Динамо”: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусін, Хацкевич (Кирюхін, 81), Белькевич.

“Баварія”: Кан, Баббель, Куффур, Шолль (Циклер, 72), Штрунц, Маттеус, Еффенберг, Єреміс, Тарнат, Янкер (Даеі, 90).
 

“От і казочці кінець” (с)

Однак ми всі із нетерпінням очікували на 21 квітня. У тому незабутньому сезоні “Динамо” привчило українського вболівальника до чудес. На екваторі групового турніру кияни мали у своєму доробку жалюгідні два очки, проте три яскраві перемоги поспіль над лондонським “Арсеналом”, “Панатінаїкосом” і “Лансом” вивели Шевченка і Ко у плей-офф. Де, до слова, вони встигли позбиткуватися над мадридським “Реалом”, роздягнувши “королів” до “голяса”. Тож знову вірилося у казку. А раптом Шевченко заморочить голову Кану? Чи Ребров, Косовський, Белькевич...Приємний для нас сюрприз варто було очікувати від кожного динамівця. Ось Вам універсалізм Лобановського у повен зріст!

Матчу у Мюнхені, як і диво-гол Баслера, я в той вечір не побачив. Усією Львівщиною промчав буревій, порвавши електродроти і залишивши тисячі уболівальників на “голодному пайку”. Всю ніч мені снився футбол. Це радше скидалося на хворобливе марення. Коли “Динамо” пропускало від когось із баварців, я прокидався у холодному поту. Дитячий фанатизм...У цьому віці сприймаєш спортивні перемоги і поразки як невід'ємну частинку свого життя. А іноді й понад нього.

21 квітня 1999 року. Мюнхен. “Олімпіаштадіон”. 59 000 глядачів.

“Баварія” - “Динамо” - 1:0

Гол: Баслер, 35.

“Баварія”:
Кан, Баббель, Куффур, Маттеус, Еффенберг, Баслер, Єреміс, Тарнат (Фінк, 85), Янкер (Даеі, 74), Циклер (Саліхаміджич, 74), Лінке.

“Динамо”: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусін (Кардаш, 82), Хацкевич, Белькевич.
 

А ось Лобановський, на відміну від мільйонів українців, після поєдинку зберігав оптимізм. “Я не розчарований, - сказав Метр. - У нашої команди хороше майбутнє. Сподіваюся, у наступному розіграші Ліги змусять про себе заговорити такі футболісти як Яшкін, Серебренников, Кормільцев та інші”. Не змусили...Прикро констатувати, та півфінал Ліги чемпіонів став найвищим досягненням “Динамо” в історії незалежного футболу. Далі розпочалося запаморочливе піке, яке триває й донині.

Факти не без емоцій

Вже у наступному сезоні Ліги чемпіонів команда взагалі не змогла пробитися у плей-офф, зупинившись на стадії другого групового турніру. Шева перебрався на “Сан-Сіро”. Ігровий механізм почав давати перші збої.

ЛЧ-2000/01. Останнє місце у групі з “Андерлехтом”, МЮ і ПСВ.

ЛЧ-2001/02. Останнє місце у групі з “Ліверпулем”, “Боавіштою” та “Борусією”Д. Останній сезон Лобановського.

ЛЧ-2002/03. Третє місце у групі з “Ювентусом”, “Ньюкаслом” і “Феєноордом”.
Кубок УЄФА-2002/03. Виліт в 1/16 фіналу від турецького “Бешикташа” - 1:3, 0:0

ЛЧ-2003/04. Останнє місце в групі з “Арсеналом”, московським “Локомотивом” та “Інтером”.

ЛЧ-2004/05. Третє місце у групі з “Байєром”, “Реалом” та “Ромою”.
Кубок УЄФА-2004/05. Виліт в 1/16 фіналу від “Вільярреалу” - 0:0, 0:2.

ЛЧ-2005/06. Виліт імені Буряка від “Тюна” ще у кваліфікації...

ЛЧ-2006/07. Останнє місце у групі з “Ліоном”, “Реалом” і “Стяуа”.

ЛЧ-2007/08. Останнє місце у групі з МЮ, “Ромою” і “Спортингом”.

ЛЧ-2008/09.
Третє місце у групі з “Порту”, “Арсеналом” і “Фенербахче”.
Кубок УЄФА-2008/09. Виліт у півфіналі від “Шахтаря”. Єдиний поки що сезон, за який хочеться поаплодувати киянам.

ЛЧ-2009/10. Останнє місце у групі з “Барселоною”, “Інтером” і “Рубіном”.

ЛЧ-2010/11. Ви ще не забули...Рани досі кровлять...

Чи діждеться “Динамо” свого футбольного Вашингтона? Маю на увазі такого тренера, який зліпив би не команду зірок, піжонів і вискочок. Потрібна “команда-зірка”. Таким критерієм усе життя керувався Лобановський. І цей критерій давав результат. Про незабутні спогади узагалі мовчу. Кінець 90-х немов на долоні.
 

Следовательно нам нужен тренер со звездой во лбу, а таких дефицит на постсоветском пространстве, да и мы не первые в очереди опять же из-за финансовых возможностей. Из Европы никто толковый не приедет: ни игрок, ни тренер
Да. Нам нужна ИМЕННО команда-звезда, так как команду звёзд в Украине не удастся слепить никому ещё долгое время. Ну, не хотят к нам ехать звезды даже за ооочень большие деньги. Увы, но таковы реалии...
Ну сезон 2010/11 тоже был неплох, пусть мы и пролетели мимо ЛЧ, а если взять во внимание с каким тренером мы начинали, то вообще чудесный сезон.