Валентин Слюсарь: "Металлист" - это уже пройденный этап"

Віце-капітан "Оболоні" Валентин Слюсар на першому тренувальному зборі приступив до повноцінної роботи у загальній групі.

- Валентине, як почуваєш себе після травми?

- Нормально. Слава Богу, коліно зараз не турбує, тому працюю у повноцінному ритмі. Звичайно, що оптимальні кондиції ще потрібно набрати.

- Дискомфорту не відчуваєш?

- Жодного.

- Багато хто вже чув про чудо-масажиста «Оболоні». Ти його екстрасенсорними здібностями користуєшся?

- Ось тільки що Петрович (масажист Анатолій Калінін – Прим.авт.) завершив мені масаж, але іншими його здібностями я не користувався. Поки що не відчуваю в цьому потреби.

- Як відчуття мяча? Повернулося?

- Потихеньку. Для цього потрібен час. Я почав повноцінно бігати десь з 10 грудня, а зараз намагаюся піймати ритм на футбольному полі.

- Скажи, а в твоїй кар`єрі були ще серйозні травми?

- Десь років в двадцять довелося робити операцію на пахових кільцях.

- Поки ти був поза грою, на твоїй позиції досить вдало почали діяти інші. Тепер доведеться поборотися за місце в стартовому складі…

- Час покаже, хто з нас вийде на поле. Це вирішуватимуть тренери. Для мене зараз важливо, щоб відновлювальний процес пройшов у потрібному руслі. Сподіваюся до старту чемпіонату набрати хорошу ігрову форму і вийти на поле.

- Як можеш оцінити свою готовність сьогодні?

- У процентному відношенні?

- Так.

- Важко сказати. Пішла спеціальна ігрова робота. І тут оцінку гри мене, і команди вцілому можна побачити на табло, де є рахунок.

- В матчі проти казахстанського «Таразу» ти був на полі всього 30 хвилин. Такою була домовленність?

- Це перший контрольний матч і тренери хотіли перевірити всіх, хто приїхав на збори. Тому таке рішення про заміну цілком закономірне.

- Сьогодні ти найбільш досвідчений в команді. Відчуваєш себе правою рукою головного тренера?

- Це дуже голосно сказано. Безперечно, додаткова відповідальність на мені лежить, але поки що я гравець, а в Сергія Івановича є помічники. Намагаюся підказувати молодим хлопцям на полі під час гри, на тренуваннях. Вони це сприймають дуже позитивно. Прислуховуються. Для мене ж головне, маючи за плечима такий досвід, не протирати лаву запасних, а набрати хорошу ігрову форму і виходити в основному складі.

- Попереду в «Оболоні» три надцікавих контрольні поєдинки…

- Дивлячись як до них ставитись. Гадаю, що результат у них не головне. На даному етапі не всі команди набрали темп і не всі демонструють хорошу гру. Для тренерів в першу чергу важливо перевірити готовність команди перед сезоном. Хоча, звичайно, для нашої молодої команди матчі з суперниками подібного рівня дуже цінні. Тут є можливість перевірити себе на значно вищому рівні. Проти клубу, котрий має досвід виступів в Лізі чемпіонів.

- До речі, цілком ймовірно, що у лютому «Оболонь» на зборах зіграє проти твоєї колишньої команди – харківського «Металіста»…

- Хочете запитати, чи це буде особливий матч для мене. «Металіст» - це вже пройдений етап. Якби це була гра чемпіонату, то мабуть був би додатковий адреналін, а контрольний поєдинок… Якщо вийду на поле, то почуватимуся дуже спокійно.

- Раніше на зборах ти жив з голкіпером Олегом Остапенко. Тепер поселився з Олександром Рибкою…

- Коли дізнався, що Олег не їде на збори через дискваліфікацію – запропонував Саші поселитися в кімнаті разом. До речі, в «Металісті» я також постійно ділив кімнату з воротарем Олександром Горяїновим. Мабуть є в цьому якась психологічна закономірність.

- Подобається в цьому готелі?

- Для роботи умови тут чудові. Повезло нам нині з погодою – сонячно, дощу зараз нема. До того ж, добре, що в готелі не так багатолюдню. Можна спокійно відпочити, відновитися.