Сергей БАЛТАЧА: "На украинских стадионах негативная атмосфера"

- Сергій Павлович, як зустріли Новий рік?

- В сімейному колі. Я тепер вже дідусь, навідувався до своїх рідних в Шотландію.

- В Шотландії і Англії ставлення до цього свята різне?

- Так, в англійці особливо не святкують Новий рік. В Шотландії усе по-іншому, це велика пафосна подія. Навіть не знаю, чому серед британців таке різне ставлення до цього свята. Стосовно ж мене, то я в Лондоні мешкаю багато років, зараз якось не задумуюся над тим, чому це так, а не інакше.

- Мабуть, найважче доводиться футбольним легіонерам. Потрібно ж звикнути, що 1 січня може відбутися офіційна гра…

- (Сміється) Так, це правда, їм не легко.

- З Новим роком вітали когось із своїх колишніх партнерів по київському "Динамо"?

- Звісно, привітав Вадима Євтушенка та Михайла Михайлова. З ними ми регулярно спілкуємося.

- В сучасних командах існує поділ на групи. Легіонери із однієї країни тримаються разом і не підтримують поза роботою стосунки з іншими. Так само молодь та старожили. Судячи з того, що ви спілкуєтеся лише із двома колишніми партнерами по "Динамо", щось схоже було і у ваші часи?

- В нас були хороші професійні стосунки. Не можна зі всіма товаришувати. Близькі стосунки зав’язуться із 2-3 партнерами по команді, а з іншими стосунки будують на взаємоповазі. Зі всіма однаково близьким бути не реально. Але ми усі розуміли, що від кожного із нас залежить результат, усі робимо одну справу, а тому повинні поважати один-одного. Мабуть, цим ми відрізнялися від усіх інших поколінь. В тій команді, за яку я грав, були хороші стосунки. Ми зустрічалися не лише на полі, а й поза ним. Хороші стосунки давали нам наснагу.

- Зараз за виступами "Динамо" стежите?

- Так, регулярно черпаю інформацію із інтернету.

- Як гадаєте, чому не вдалося добитися результату в "Динамо" Валерію Газзаєву?

- Не знаю. Щоб зробити об’єктивні висновки, потрібно спілкуватися із футболістами, працівниками клубу, бачити ігри вживу, а не інформацію з інтернету. Тому мені б не хотілося коментувати теперішні справи київського "Динамо", це з моєї сторони буде некоректно.

- Добре, тоді про інше. В Англії чимало уболівальників приходять навіть на матчі команд із другої ліги. В Україні ж далеко не всі ігри Прем’єр ліги проходять при заповнених трибунах. Як гадаєте, чому так?

- Справа в менталітеті. В Англії сім’ями ходять на футбол. З дитинства уболівають за одну і ту ж команду. Похід на футбол для англійців – це хороший відпочинок. Ця традиція в них була закладена багато років тому. Навіть не 20-30 років тому, а ще більше. Уболівальники і клуб – єдині. Заради цього чимало працюють ті ж клуби. Це ціла система. В Україні, принаймні, у мого покоління, цього не було. Нам є чому повчитися в англійців, в них клуб – це велика сім’я.

- Але ж київське "Динамо" ваших часів також збирало повні стадіони…

- Відвідуваність, мабуть, залежить від якості гри. Хоча не все так просто. Тут люди платять за квиток великі гроші. Для англійців це дуже важливо у житті. У нас це не так, футбол – не є важливою частиною гри. В мої часи, справді, "Динамо" показувало хороший футбол і люди хотіли стати свідками наших перемог. Зараз ситуація плачевна. Коли навідуюся в Україну, відвідую футбольні матчі. Людей збирається не багато, а тому і атмосфера на стадіоні негативна. Футболістам не легко грати в таких умовах.

- Сергій Павлович, у вас в професійному плані нічого не змінилося, далі працюєте в футбольній школі "Bacon's Chelsea Footbal Academy"?

- Так, досі там директор. Нічого не змінилося, все на своїх місцях.

- В дорослому футболі попрацювати наставником не хочете чи не було пропозицій?

- Для цього потрібно, щоб багато факторів зійшлося. Були пропозиції, але постійно щось не виходило. Зараз мене все влаштовує, тому особливо про роботу у дорослому футболі не думаю.

Розмовляв Андрій Захарчук