Якщо Лужний...
Цей пост задумувався давно, напевно десь після перемоги над Карпатами. Власне, я думаю, що схожі думки зараз у всіх вболівальників Динамо: хто буде тренером нашого улюбленого клубу, хто стане НАРЕШТІ тією людиною, яка зможе повернути Динамо на провідні позиціїї.
Після газзаєвської розрухи клуб очолив до зими Лужний. Які в нього шанси залишитись на посаді? Під його керівництвом зіграно вже достатньо ігор, щоб зробити певні висновки про Лужного-тренера, про його методи роботи та перспективи. До того ж, умови, щоб стати головним тренером, Лужний поки що викунує, і шанси його збільшуються.
Тож давайте спробуємо розібратись.
Отже, тренер-Лужний. Я не згодний, як пишуть деякі видавництва, що Лужний грає в ті ж самі газзаєвські 4-3-3, скоріш схема Лужного-це 4-5-1, з активними флангами, двома опорними та атакуючим півзахисником-плеймейкером. З плюсів Лужного не можна не відмітити, що він явно індивідуально працює з гравцями, це особливо помітно по грі Алмейди та Хачеріді, а також по грі Ярмоленка, у якого значно покращився удар та пас. Також слід відмітити, що для Лужного важлива ігрова дисципліна та чітке виконання установок тренера. Команда Лужно завжди пресингує, і це, наскільки я розумію, також його філософія. Лужний розбирає суперника, і вже після цього вибудовує план на гру, видно, що план на гру будується таким чином, що по ходу гри його можна змінити в залежності від ходу самої гри. Лужний не боїться робити заміни, і намагається міняти саме тоді, коли це потрібно, і тих кого потрібно. Хоча якраз у цьому аспекті наврятчи завжди приймаються вірні рішення. Але це з погляду вболівальника, а як там зсередини, йому видніше.
Власне, здається один позитив. Лужний поки що себе показує класним мотиватором, непоганим тактиком. От тільки чи достатньо цього для Динамо? Слід розуміти, які завдання стоять перед клубом. А саме, окрім вдалого виступу у ЛЄ, а я під цим розумію ну як мінімум півфінал, та й то, за умови, які суперники протистоятимуть, це ще й чемпіонство та кубок України. Завдання за нинішнього розкладу сил дуже серйозні, і чи під силу вони Лужному??? Звісно, можна сказати, що час покаже. Проте, з іншого боку, чи є цей час? Програє, наприклад, Лужний чемпіонат. Що потім? Літня зміна тренера, примарні шанси на вихід в груповий раунд ЛЧ ( не завжди ж буте фартити з суперниками). Дуже тонка тут межа, дуже тонка...
Ну ось настане зима, залишиться Лужний. Які будуть його ходи? Перш за все він стоятиме перед завданням перешерстити склад. Адже в команді вже зараз суттєвий перебір виконавців, і при цьому не так багато дійсно класних виконавців. В тих інтерв*ю, що давав Олег Романович, можна виділити два цікавих моменти: по-перше, він висловився за збільшення кількості українців у складі, по-друге, заявив про бажання придбати Коноплянку. Відрау постає питання, якщо купується Коноплянка, то хто зайвий? Якщо Нінкович, то цього замало, адже на схожій позиції грають ще й Гармаш з Бертольо, та й Нінкович нині запасний. Дуже сумніваюсь, що Коноплянка бачиться на позиції Ярмоленка. Та й чи настільки потрібний нам саме Коноплянка? Взагалі, Лужний, а може хтось інший, взимку будуть стояти перед дуже складним питанням:хто у команді зайвий, а кото слід купити. Будь-яка покупка, на мою думку, передбачатиме розставання з кимось. З ким? Питання важке та неоднозначне. Повернусь до можливих трансферів. Отже, Лужним заявив про Коноплянку. Євген вдало підходить під погляди Олега Романовича: українець та креативний півзахисник. Але мені чомусь здається, що цей трансфер малоймовірний, хіба що Рамосу хтось бачиться з Динамо цікавим...А більше українців немає, і шукати їх особливо немає де. Хоча я не виключаю такого варіанту, що якщо залишиться Лужний, то трансферів не буде взагалі, в цьому плані Олег Романович дуже вигідний Суркісу: у нього наврятчи буде надзвичайно велика зарплатня, та й багато грошей на трансфери не вимагатиме.
Власне для себе я так і не вирішив, чи варто залишати Лужного тренером, чи ні(хоча не мені це вирішувати). З одного боку, ця людина заслужила шанс, з іншого, хотілось б більшої впевненості. Я впевнився для самого себе, що наврятчи одностайно буду ратувати за Олега Романовича, і навіть перемоги у всіх поєдинках, що нам залишились до зими цього не змінять.
Проте Лужному виключно успіхів! Виграти всі ігри у цьому році, що залишились обов*язково!!! Унікальна ситуація: кожна гра, що в нас буде, потребує обов*язкової перемоги: над Оболонню, бо згадується нічія у першому турі, над БАТЕ та Шеріфом-тут все зрозуміло, над хорьками-також, на Сталлю у Кубку-бо це Кубок. Над Таврією, бо це очки.
Вперед, Динамо!!!
