Болохан: "Динамо" есть "Динамо"

Минулий матч у Києві став вельми драматичний для ужгородського «Закарпаття». Незважаючи на пропущений швидкий гол від динамівців, у команди з’явилася надія на позитивне завершення матчу на 38-й хвилині гри, коли господарі залишилися у меншості. Але, натомість, закарпатці пропустили ще один м’яч на початку другого тайму, який і поставив крпапку в цьому протистоянні. Що ж завадило підопічним Ігоря Гамули загострити інтригу в боротьбі за збереження прописки у прем’єр-лізі та майбутнє протистояння з сімферопольською «Таврією» інформаційний відділ ФК довідувався в капітана (а саме цю функцію виконував у суботній зустрічі наш співрозмовник) команди Вадима Болохана.

Вадиме, що завадило команді реалізувати свою чисельну перевагу і приїхати в Ужгород з більш приємним результатом?

— Ми пропустили швидкий гол, хоча згодом змусили киян помилитися і грати у меншості. Та незважаючи на це, як кажуть, «Динамо» є «Динамо». Тому навіть у меншості вони нав’язали нам свою гру й домоглися переможного результату.

У цьому поєдинку ти вийшов на поле з капітанською пов’язкою. Цей факт додав тобі додаткового стимулу у поєдинку?

— Просто у рамці воріт замість Дмитра Бабенка, який зазвичай одягає капітанську, стояв Олександр Надь. Тому тренер доручив місію капітана виконувати мені. Звісно, приємно, що заслужив на це. 

Виконати поставлене завдання для «Закарпаття» наразі надзвичайно важко. Все буде залежати не лише від гри команди, а й від результату матчів найближчих суперників...

— Так, ми самі себе загнали в цю ситуацію, але допоки є шанси, то будемо за них чіплятися. 

Вже в середу в Ужгороді на команду чекає нелегкий поєдинок з «Таврією». У Сімферополі кримчани лише на останніх секундах не без допомоги арбітра вирвали перемогу. Певно, слід очікувати на реванш в рідних стінах, чи не так?

— Обов’язково гратимемо лише на перемогу: інакше й бути не може! Тим паче треба реабілітовуватися перед власними уболівальниками за серію невдалих матчів. Думаю, що 5 травня після фінального свистка арбітра покидатимемо поле під овації власних вболівальників, принаймні, дуже цього б хотілося.