9 травня 2026 10:30
3

Смоловий назвав таланта "Динамо", котрий може вирости в гравця калібру Шапаренка

Футбольний блогер Михайло Смоловий вважає, що хавбек "Динамо" Павло Люсін може стати гравцем одного рівня з Миколою Шапаренком.


"Нарешті "Динамо" може отримати з академії центрального півзахисника калібру Шапаренка. У нього достатньо добре розвинене відчуття простору та часу. Цим він вирізнявся серед однолітків ще у 16-річному віці. Добре, що за два сезони не втрутилися сторонні фактори (травми тощо), і він продовжив розвиватися.


Його нинішній скілсет ближчий до універсальності Шапаренка, ніж до вузької спеціалізації Буяльського чи Піхальонка. У Павла є не лише навичка протягнути мʼяч 20 метрів, а й достатньо компетенції вирішувати епізоди у фінальній третині.


Вінгер "Динамо" U-19 Андрейко здійснює 3.75/90 введень з просуванням на середню дистанцію 92.86 метра. У Люсіна - 3.52/90 (91.9 метра). Павло може протягти мʼяч у транзиції й робить це зараз не гірше за вінгера.


Одночасно в Люсіна цілком пристойна якість довгих передач із просуванням. З Піхальонком би не порівнював, однак для початку вже непогано, що така опція взагалі є.


Проте найкраща його якість проявляється у фінальній третині: неперервність в атаці. Якщо згенерувати відеозвіт його ударів, то можна побачити багато відтворюваних епізодів - віддає пас під подачу та одразу біжить у свою зону завершення. Або, як у матчі проти "Шахтаря" - бʼє, не вимикається, добігає першим на відскок і добиває. Проти насичених захистів - це крутий бонус.


15 з 96-ти ударів у сезоні (включаючи молодіжні збірні) Павло завдав після кросів. У площину полетіло 8, а голами обернулося 6. Це про якості, які прагне в "Поліссі" розвивати Ротань в інсайдах - вертикальність та догравання в зонах завершення. У 18 років ці якості вже розвинені краще, ніж були в Шепелєва, Андрієвського та Лєднєва перед початком нинішнього сезону.


Будь я в "Металісті 1925", то звертав би увагу не на Яцика, а топив би перед бухгалтером за Люсіна. Але складно уявити в "Динамо" людей, які дали б зараз добро на трансфер 18-річного гравця з таким потенціалом.


З усього масиву ударів головою лише 8. Головою Павло частіше думає, ніж бʼє. Співвідношення ударів - 64:24 на користь правої ноги. Звідси логічно випливає висновок, що ліва половина поля - його.


У Павла доволі широкий діапазон методів атаки штрафного. Нарахували 93 спроби входжень у штрафний:
⁃ 19 на веденнях
⁃ 50 на передачах (37 вдалих)
⁃ 24 на кросах (4 вдалі)


Головна зона - 14, тобто центральний квадрат перед штрафним:
⁃ 7 входжень на веденні з 19-ти
⁃ також 28 передач з 50-ти, зокрема 2 ключові


Проти ЛНЗ було декілька епізодів, коли Люсін був занадто пасивним після втрати. Буває в нього таке. Над цим треба працювати, щоб вмирати в кожному епізоді, а не розтягувати себе на 90 хвилин.


По сезону назбиралося 59 повернень мʼяча у фінальній третині. Показник солідний:
⁃ 25 з цих 59-ти повернень завершилися ударами
⁃ 3 з 25-ти ударів стали голами


Найчастіше (36 разів з 59-ти) Павло повертав мʼяч саме у 14-й зоні. Конверсія тут божевільна - 17 ударів як наслідок (2 голи). Це вже ближче до Буяльського та його ареалу.


Тож потенційно Павло може давати хороший баланс між відкриваннями в глибину та другим темпом на відскоках, зокрема на стандартах. Це корисно.


Про дальні удари як якусь феноменальну зброю говорити складно. Ударів з меж штрафного та з-за меж майже порівну, однак:
⁃ 12 голів з меж штрафного
⁃ 0 голів з-за меж, хоча точність дальніх ударів - 37%, що лише на 4.7% нижче за загальну точність


Тобто дальній удар поки не став стабільним інструментом створення. Можливо і не стане. Буяльський теж не часто забиває дальніми ударами, що не заважає йому бути одним з найрезультативніших гравців останньої декади.


По колу збирається доволі розвинений різносторонній гравець із багатьма чеснотами. У Люсіна потроху є і від Шапаренка, і від Піхальонка, і від Буяльського. Ну і так само він масштабніший за діапазоном використання, ніж Яцик та Осипенко.


Тримати його на рівні U-19 ще рік сенсу немає. Наступний сезон для Павла - критичний з точки зору розвитку. Його профіль уже переріс юнацький футбол, тому зараз головне - набирати темп адаптації до дорослого контексту. Якщо в основі місця немає, то краще шукати команду УПЛ, де він отримає не лише хвилини, а й реальну відповідальність у структурі", - написав Смоловий у соцмережі.


Фото - ФК "Динамо"


А який такий калібр у Шапаренко? Нестабільний гравець середнього рівня, який перестав прогресувати?
Сховати
Zeit, Ну це зараз так, але раніше ж було трохи по іншому
З молодіжки зараз Андрейко та Люсін на голову кращі за інших. Питання в тому, як вони проявлятьсебе на дорослому рівні.