Екс-динамівець Русин пояснив, чому не розкрився в "Сандерленді"

Колишній форвард "Динамо" Назарій Русин детально розповів про своє перебування в англійському "Сандерленді".

– Як вас прийняв у "Сандерленді" тодішній головний тренер Тоні Маубрей?

– Коли я приїхав, то ми поговорили, й тренер сказав, що хотів мене та розраховує. Він розумів, що я не пройшов збори та був вимушений знайомитися з командою вже по ходу чемпіонату. Ми домовилися поступово вводити мене у склад. Тренер мені пояснив: "Не переживай, я тобі дам три-чотири гри відчути, щоб ти не боявся зробити помилку". Так я спочатку зіграв 10 хвилин, потім 15, далі 20. В один момент він сказав, що я вийду зі старту.

– Очікування від вас у "Сандерленді" були значно більше, погодьтеся. Що завадило реалізувати себе краще?

– Не хочеться захищати себе та шукати виправдання. Вважаю, трохи завадило мені, що я приєднався до команди дуже пізно й, відповідно, не пройшов збори та не мав часу на адаптацію. Тобто одразу потрапив у заміс, коли довелося звикати до нових реалій вже по ходу чемпіонату.Плюс останній місяць перед трансфером я не грав та навіть не тренувався у "Зорі" через проблему з пахами. Увесь цей час відновлювався.

– Ви ще й пропустили останні дев’ять турів минулого сезону через якусь травму. Що з вами сталося?

– У мене утворився тромб в ікрі. Я взагалі вперше у житті таке побачив. В мене раптом почав боліти м’яз, і з кожним днем усе сильніше. Зробили обстеження, і виявилося, що це тромб. Пив таблетки для розрідження крові. Довелося на два місяці забути про футбол.

– Ви поїхали до Англії без знання мови?

– Знання мови було взагалі нульове. Коли ти перебуваєш з командою 24/7 й не спілкуєшся англійською, то це дуже важко. Я розумію, що це моя проблема, а не команди чи тренерського штабу. Мені потрібно було знати мову. Їхав з думками, що вивчу по ходу. В будь-якому випадку, думаю, що отримав неоціненний досвід.

– Скільки часу знадобилося, аби призвичаїтися?

– Думаю, місяців сім-вісім. Після цього періоду стало краще в плані мови та комунікації.

– Невже рівень Чемпіоншипу виявився настільки вищим за нинішню УПЛ?

– Вважаю, що Чемпіоншип – це топ-6 ліг. Люди думають, що це не надто високий рівень, але ви не можете уявити собі, яка там інтенсивність! Не скажу, що там усі команди класні, але в чемпіонаті 46 турів, ігри відбуваються кожен третій день. Рубка страшна.

– Можливо, ви просто той футболіст, якому необхідна 100% довіра від тренера?

– Кожен футболіст хоче піти до свого тренера, який йому довіряє, чиї вимоги він знає та з яким комфортно працювати. Вам це скажуть 11 з 10 гравців. На своєму досвіді я вже переконався, що треба йти туди, де тебе хоче тренер, а не спортивний директор, агенти чи ще хтось. Взагалі думаю, що я – специфічний футболіст. В мене специфічний характер. І так, ви праві, мені потрібно відчувати віру тренера.

– А наскільки вам взагалі підходить грати закордоном?

– Звичайно, краще грати вдома. Дім є дім.

– Зміна трьох тренерів за 1,5 року у "Сандерленді", як можна зрозуміти, також впевненості не додала?

– Звичайно, це важко, коли ти йдеш до одного тренера, а потім приходить інший. Однак у футболі треба вміти адаптовуватися під усе.

– Хто з тренерів довіряв найбільше?

– Ну, напевне, найкраще було за Майкла Біла на початку минулого року, коли мені вдалося за короткий проміжок часу забити два голи. Однак на цьому й все. Потім ще і його прибрали.

– Нинішній коуч "Сандерленда" Режис Ле Брі, здається, взагалі на вас не робив ставку.

– Я з ним жодного разу не розмовляв. Тренер ставився до мене, як до усіх, проте по ходу сезону він дав зрозуміти, що розраховує на інших футболістів. Команду поповнили нові нападники. І якщо у перші два місяці я ще виходив на заміни на 10-15 хвилин, то потім взагалі припинив з’являтися на полі. Бувало, що на тренуваннях я грав на позиції правого захисника. Так буває. Міг образитися, але вирішив продовжити працювати на повну та тримати себе у формі, щоб взимку піти, - зізнався Русин.