"Всім футбольним людям було зрозуміло, що треба грати від оборони". Експерт виправдав тактику Реброва в Бельгії

Враженнями про другий поєдинок плей-офф Ліги націй Бельгія – Україна (3:0) із кореспондентом UA-Футбол поділився відомий у минулому форвард "Дніпра", "Поліграфтехники", "Олександрії", "Ворскли" та "Металіста" Сергій Чуйченко.

- Відразу ж стало видно, що наші футболісти грають від оборони, розраховуючи на контратаки, - сказав він. – Однак у першому таймі в контратаках у збірної України нічого не складалося. Кілька разів хоч і виходили в зону, але кінцева фаза ніякого ефекту не мала. Одного разу Зінченко намагався загрожувати воротам ударом з-за меж штрафного майданчика, проте м’яч пройшов поряд із штангою. Причому, ця перша спроба досягти успіху прийшлася аж на 27-му хвилину. Якщо ж говорити про події першої половини зустрічі загалом, то вже тоді процентне співвідношення володіння м’ячем засвідчило повну перевагу бельгійців. Я думаю, що тренерська установка передбачала щільну гру в обороні та можливість шукати свій шанс у контратаках. Так от, вже у першому таймі справдилися мої припущення, що гра нашої збірної будуватиметься саме таким чином. Бельгійці ж з перших хвилин вели осаду воріт Андрія Луніна, і зрозуміти їх можна – в основний час їм потрібно було забивати не один, а як мінімум два м’ячі. Та якщо у першій половині гри футболісти збірної України впорались із обороною своїх воріт, то у другій зробити це не вдалося. Своєю майстерністю бельгійці довели справу до потрібного рахунку. Спочатку Де Кейпер виграв верхову дуель у Циганкова, віддав м’яч на Доку, а той відпасував його назад. Після цього Де Кейпер дотепно пробив у дальній кут воріт низом, відкривши рахунок. А потім відзначався вже Лукаку, який забив двічі. У ситуації з першим взяттям воріт Сваток не встиг його закрити і нападник здорово виконав удар, пробивши у падінні злету у самісінький нижній кут. Подібні м’ячі для воротарів вважаються дуже важкими. Другий гол Лукаку прийшовся у той самий кут воріт, але вже після потужного "пострілу" з меж штрафного майданчика. Всі ці події вклалися в останні двадцять хвилин матчу, і цей факт ще більше підкреслює прикрість поразки. Виходить, могли гідно протистояти супернику понад одну годину, але…

- Чого не вистачило нашій національній команді, щоб радість від першого матчу перенести і на другий?

- Всім футбольним людям було зрозуміло, що після 3:1 у Мурсії варто було на виїзді грати від оборони. Наші так і грали, адже натиск бельгійців був потужний і безупинний. Вони у володінні м’ячем значно перевершили українську збірну, та й взагалі вважалися фаворитом матчу. На жаль, підопічним Реброва не вдалося провести продуктивну контратаку і відзначитись хоча б одним голом. Майже весь ігровий час наші футболісти переважно оборонялись. За всю гру було лише якихось три моменти, аби здійснити вихід із оборони в атаку. Однак не вийшло.

- Дехто із фахівців вважає, що українцям, можливо, варто було застосувати іншу тактику…

- Я все ж вважаю, що тактика, обрана на другий матч тренерським штабом, була правильною. Перевага у два голи, звичайно ж, давала можливість почуватися впевненіше, однак вийшло так, що довелося згадати відому фразу: "Команда грає так, як дозволяє їй суперник". У Генку був якраз той випадок, коли суперник не дозволяв грати. Втім, дивуватись нічого: збірна Бельгії – команда, яка завжди вважається провідною, однією із найкращих у європейському футболі. Зараз у ній відбувається зміна поколінь, та й тренер змінився. А за таких умов інколи й трапляються збої, як це було у Мурсії.

- У першій зустрічі між українцями і бельгійцями у складі останніх не було Доку. Проте у другій цей футболіст був чи не найактивнішим серед "Червоних дияволів" і тримав у напрузі всю оборону збірної України.

- Відмінний футболіст, що й казати! Він дуже швидконогий, мобільний, вибуховий. Доку чимось нагадує мені нашого Мудрика. Щоправда, в українця інший стиль. А от бельгієць дуже різкий, миттєво зміщується то вліво, то вправо. За рахунок своєї стартової швидкості Доку легко обігрує "один в один" будь-якого суперника. Ефективно опікати цього в’юнкого гравця одній людині не до снаги – потрібно як мінімум двоє. Вважаю, що він багато в чому "робив погоду" у грі збірної Бельгії.