"Україна наразі – це моя сім’я": легіонер "Металіста 1925" Мафвента пояснив, чому не поїхав у збірну на матч із Росією

Замбійський півзахисник Металіста 1925, орендований у Вишкова, Голден Мафвента, в інтерв’ю «УФ» пояснив своє рішення не їхати у розташування своєї національної збірної на товариський матч з Росією.

Днями в українському футболі сталася непресічна подія – замбійський хавбек Металіста 1925 Голден Мафвента, права на якого належать Вишкову, відмовився їхати до лав своєї збірної на спаринг з Росією.

Ця новина була досить позитивно сприйнята нашою спільнотою й значно підвищила увагу до персони раніше малопомітного легіонера Першої ліги. А придивившись, ми виявили, що він є основним у самого ван Леувена та із української Першої ліги викликається в національну команду своєї країни.

Редакція сайту «Український футбол» зв’язалася з Мафвентою, аби з перших уст дізнатися про мотивацію такого непересічного рішення, а також трохи більше розкрити його особистість для широкого загалу українських вболівальників.

«Україна наразі – це моя сім’я»

– Голдене, ти не поїхав у розташування своєї збірної на товариський матч із Росією. Чому?

– Це просто. Я думаю, що зробив це для своєї сім’ї – Металіст 1925. Було б неправильно для мене, якби я поїхав у розташування збірної, яка гратиме проти Росії. Росія та Україна зараз не в хороших відносинах.

– Хто прийняв це рішення?

– Я сам прийняв це рішення, поспілкувавшись з менеджментом Металіста 1925

– А якою була реакція збірної Замбії?

– Вони усе зрозуміли. Я не можу поїхати грати проти Росії, адже наразі Україна – це моя сім’я.

– Яка твоя думка про війну Росії проти України?

– Я просто бажаю, щоб це непередбачуване зіткнення якомога швидше завершилося, і усе було добре.

«Що знав про український футбол? Знав Шахтар, Динамо та Зінченка»

– Як ти став гравцем Металіста 1925?

– В мене є агент. Одного разу він зв’язався зі мною та сказав: «Є ось такий варіант». Я відповів: «Ок, без проблем».

– Чому ти обрав Металіст 1925?

– Я думаю, що Металіст 1925 – це хороший клуб. Найкращий клуб для мене.

– А що ти знав про український футбол перед переходом до Металіста 1925?

– Окрім Металіста 1925, я знав такі українські клуби, як Шахтар і Динамо. З ваших футболістів мені був відомий Олександр Зінченко.

– Ти боявся війни в Україні?

– Так, буду чесним, боявся. Однак зараз я звик до цієї ситуації та концентруюся на футболі.

– А що говорять твої рідні?

– Все нормально. Ми спілкуємося майже кожен день, і я їм розповідаю про себе та ситуацію тут.

– Як ти почуваєшся в Україні?

– Я почуваюся добре.

– В Україні багато гарних дівчат. Вже познайомився з кимось?

– Так, в Україні багато гарних дівчат, але я ще ні з ким не познайомився:)

«Рідні хотіли, щоб я ходив до школи, однак, на жаль, зрозумів, що школа – це не моє»

– Чи міг би ти розповісти про свою сім’ю?

– В нашій сім’ї троє дітей. Я – наймолодший. Моя найстарша сестра одружена, і в неї вже є свої діти. Мій середній брат грає у футбол в Замбії. Також в мене є кузени та тітка – мамина сестра.

– Ти народився у столиці Замбії – Лусаці. Як розпочав грати у футбол?

– Я почав грати у футбол на вулиці пластиковою пляшкою замість м’яча. Було непросто, адже не усі підтримували мене у моїй кар’єрі.

Коли мені виповнилося вісім років, рідні хотіли, щоб я ходив до школи, однак, на жаль, зрозумів, що школа – це не моє. Тоді сказав: «Дозвольте мені просто сконцентруватися на моїй кар’єрі». Дякувати Богу, я став професійним футболістом та тепер допомагаю сім’ї.

Так от, я почав займатися у місцевій академії, звідки потрапив до Занако. Це великий клуб у Замбії. Вже у 20 років я потрапив до національної збірної.

– Чи міг би ти розповісти про Замбію? Як там живуть люди?

– Замбія – християнська нація. Кожен може відвідати її, адже це мирна країна.

«Я, як і кожен гравець, мрію про Реал, Манчестер Юнайтед, Манчестер Сіті, Тоттенгем та Ліверпуль»

– Як ти потрапив до Європи та став гравцем Вишкова?

– Одного разу, коли я перебував у лавах збірної у Камеруні, на мене та мій тодішній клуб Занако вийшли з пропозицією. Почалися перемовини, щоб купити мене, і так я опинився у Чехії, де почав нове життя.

– Як ти оцінюєш той період?

– Якби не Вишков, то я б не опинився там, де є сьогодні. Повинен цінувати те, що вони забрали мене із Замбії та допомогли сформуватися, як гравцю. В тому числі завдяки цьому я потрапив до Металіста 1925.

– Твій колишній партнер за Вишковом голкіпер Антонін Кінскі цієї зими перейшов до Тоттенгема за 16,5 мільйона євро. Тебе це здивувало?

– Ні, я не здивувався цьому, адже знаю, що цей хлопець у великому порядку. Дуже добре, що це стало можливим, і тепер він там.

– Ти мрієш грати на такому рівні?

– Так. Я думаю, що кожен гравець мріє вийти на рівень таких клубів, як Реал, Манчестер Юнайтед, Манчестер Сіті, Тоттенгем, Ліверпуль.

– Як ти оцінюєш період своїх виступів та життя у США, коли ти грав в оренді за Реал Монаркс?

– Добре, хоча й було трохи непросто для мене спочатку. Це був новий досвід, однак з часом я до усього звик. Там мені допомагали розвиватися та піклувалися про мене. Ціную та люблю цей етап своєї кар’єри.

«Я був би радий залишитися у Металісті 1925»

– Що скажеш про рівень української Першої ліги?

– Команди сильні. Думаю, що ця ліга найсильніша з усіх, у яких я грав до сьогодні.

– Яке завдання Металіста 1925 на цей сезон?

– Ми хочемо підвищитися у класі. Для цього уся команда в цілому та кожен гравець окремо повинні багато працювати. Ми маємо бути разом.

– Як ти оцінюєш головного тренера команди Патріка Ван Леувена?

– Ван Леувен – дуже-дуже хороший тренер. Він знає, як об’єднати команду, та ставиться до гравців як батько.

– А що скажеш про президента клубу Володимира Носова?

– Дуже-дуже-дуже хороший чоловік. Ставиться до нас як батько, та оберігає. Найкраще, що ми можемо зробити для нього – це віддячити своєю роботою та результатами. Тоді він буде щасливий.

– Якщо вірити Трансфермаркт, то в червні у тебе одночасно спливають оренда у Металісті 1925 та контракт у Вишкові. Що ти збираєшся робити далі?

– Це не моя робота. Це відповідальність мого агента. Нині я не думаю про контракт. Моя робота – концентруватися на грі. На нас очікують вісім важливих матчів у чемпіонаті, і я хочу допомогти Металісту 1925 досягти поставлених цілей. Після завершення сезону вже буде видно. Це все, що я можу сказати.

– Ти хотів би залишитися у Металісті 1925?

– Так, я був би радий.