Олексій БЄЛІК: "Треба запитати Реброва, яку мету він мав на матч проти Бельгії"

Колишній нападник збірної України Олексій Бєлік поділився думками про розгромну поразку від Бельгії в Лізі націй.

– У першому матчі в Мурсії наша збірна забезпечила собі непогану фору, перемігши 3:1. Які у вас були очікування від другої гри?

– Загалом запас міцності у збірної України був хороший – перевага у два м’ячі про це говорить. Звичайно, і футболісти нашої збірної, і тренерський штаб, і вболівальники хотіли, щоб ми підвщилися у класі та у майбутньому грали у групі А Ліги націй. Що стосується бельгійців, то ми читали висловлювання Кевіна Де Брюйне, за день до поєдинку у відповідь, коли він заявив, що для Бельгії не буде нічого страшного, якщо вони потраплять до групи В Ліги націй. Мовляв, вони й не викладатимуться на 100%. Як виявилося, це були хибні висловлювання лідера наших суперників.

– Між двома іграми було лише два дні. Що за цей маленький проміжок часу може змінити головний тренер?

– Можна змінити тактику, внести зміни до складу. Усі ми знали, що збірна України має проблему з правим захисником. Перемога з рахунком 3:1, як на мене, вплинула на рішення нашого тренерського штабу виставити у старті трьох центральних захисників – Забарного, Матвієнка та Сватка. Думаю, що в цій ситуації крайні захисники повинні вміти вмикати швидкість, робити ривки на 40-50 метрів. І якщо Миколенко підходить під ці критерії, то Зінченко – не має такої швидкості. Джеремі Доку, який грав на фланзі, просто не давав можливості Олександру Зінченку думати про атаку. Тож нас не вийшло контргри. Хто б нам допоміг у такому разі? Михайло Мудрик чи Олександр Назаренко, я просто говорю про профайл потрібного гравця.

– У першому таймі ми лише раз дійшли до чужих воріт, але дальній удар Зінченка був неточний. Решту часу ми організовано захищалися, хоча й не скажеш, що у господарів були класні моменти, щоб відкрити рахунок…

– Збірна Бельгії постійно атакувала та знаходилася біля воріт Луніна. Видно, що господарі проводили багато часу в атаці, перебуваючи поблизу наших воріт.

У нашого суперника різнопланові гравці у лінії атаки. Лукаку – потужний форвард, що вміє бити з двох ніг. Хоча до певного часу з ним наші захисники справлялися. Доку – різкий, вибуховий гравець. Троссар – технічний футболіст. Ну і Де Брюйне, це майстер, який веде усю гру своєї команди. Так, багато хто каже, що він уже старий, переступив позначку у 33 роки, але він усе вміє на футбольному полі.

– На 69-й хвилині зустрічі Сергій Ребров кинув у бій трьох нових гравців – Михайліченка, Циганкова та Довбика. А вже за хвилину господарі відкрили рахунок. Чи немає в цьому закономірності? Може, хлопці, які вийшли на заміну, ще не включились у гру?

– Тут треба розуміти, що футболісти основного складу вже втомилися на той час. Миколенко отримав травму, Ванат мав у пасиві попередження. Ось тільки заміна Судакова на Циганкова викликає запитання. Після фінального свистка про це легко говорити. Можливо, Судакова краще було б поміняти на Шапаренка. Ймовірно, головний тренер збірної тримав в думці зв’язку Циганков – Довбик, яка утворилася минулого року в Жироні. У другому таймі було видно, як часто помилявся Єгор Ярмолюк, була опція Назарини та Буяльського для заміни. Тут треба запитати Реброва, яку мету він мав.

– Як виявилось, усі в цьому протистоянні вирішили голи Ромелу Лукаку. Він забив у першому матчі, він двічі забив і у другій зустрічі. Як можна стримати такого потужного центрфорварда?

– Тільки колективно – один бореться з ним, інший гравець – страхує. Зрозуміло, що Лукаку сильний у єдиноборствах, уміло грає корпусом. Тривалий час із ним справлялися, але…

– У другому голі рефері міг свиснути порушення правил, коли Ромелу трохи відштовхнув Матвієнка?

– Напевно, Даніель Зіберт міг зафіксувати в цьому моменті порушення правил і ні в кого претензій не було б. Але він вирішив продовжити гру. Скажімо, у цьому епізоді було домашнє суддівство від арбітра. А у третьому голі Михайліченко та Матвієнко не розібралися, хто висунеться на атакуючого гравця збірної Бельгії, а хто допомагатиме Сватку у боротьбі з Лукаком. Як на мене, мав Михайліченко висуватися вперед, а Микола Матвієнко мав допомагати Сватку. Пройшла передача від Ванакена і Лукаку все майстерно зробив.

– Як правильно сформулювати один із висновків цього поєдинку: троє гравців збірної Бельгії Де Брюйне, Доку та Лукаку обіграли всю збірну України, чи ці лідери були сильнішими за лідерів української збірної?

– Я сказав би по-іншому. Атакуючі гравці збірної Бельгії повинні подякувати молодим захисникам своєї збірної, які чудово зіграли в обороні, при грі один в один, і надали шанси проявити себе лідерам команди в атаці. Сюди б я додав і Ванакена. А вже в атаці бельгійці просто заганяли нашу захисну лінію.

– Чи можна більше вимагати від наших футболістів, може такий наш рівень?

– Думаю, що всі бачили клас гравців збірної Бельгії, у яких вони грають. Тим більше зараз, коли в Україні вкрай важка ситуація. Ми маємо визнати, що в Європі є збірні, які перевершують нашу збірну у багатьох компонентах гри. Щоб досягти позитивного результату, повинні збігтися багато чинників. Як це сталося у першому матчі у Мурсії.

Ми поки що не можемо гнути свою лінію протягом усього матчу. Вчора, паралельно з матчем Бельгія – Україна, я дивився і гру у Валенсії, Іспанія – Нідерланди. Отож там обидві команди грали в атаку, то господарі йшли вперед, то гості. Гра у Валенсії проходила на зустрічних курсах. У Генку такого не було, - визнав Бєлік.