Єгор НАЗАРИНА: "Не сказав би, що щось змінилося у збірній України за півтора роки моєї відсутності"

Півзахисник збірної України Єгор Назарина поділився очікуваннями від матчів з Бельгією в плей-оф Ліги націй за право зіграти в дивізіоні А, які пройдуть 20 і 23 березня.
– Що змінилося в збірній за півтора роки твоєї відсутності?
– Не сказав би, що щось змінилося. Вимоги як були, в збірній так і залишилися такими самими, тому я б не сказав, що зараз щось змінилося. Все позитивно, готуємося до важливих матчів. Може, сказав би, що команда трохи оновилася за цей період, але так, щоб щось змінилося – ні.
– За ким із збірників найбільше скучив?
– Довго не бачив Тьому Довбика. А так перетинаємося в Україні, звісно, з багатьма, зі всіма потрохи спілкуємося.
– Як проводите зараз вечори? Чим займаєтеся?
– Та хто чим. Можемо посидіти, побалакати, хтось у ноутбуці грає в якісь ігри. Багато часу проводимо разом. У збірній ми не так часто зустрічаємось, тому є час поговорити.
– Які теми – переважно футбольні?
– Можна сказати, так – усе про футбол.
– Може, матчі також дивитеся, якісь єврокубки?
– Ні, зараз матчі ніякі не дивились. Матчі в основному всі пізно ввечері, тому вже в ліжко ліг, футбол собі включив і перед сном дивишся.
– З Сергієм Ребровим протягом цих півтора років спілкувався?
– Спілкувалися, Сергій Станіславович був у нас на зборах в Туреччині, тому зустрічалися, спілкувалися, звісно.
– Як оцінюєш свою фізичну форму?
– Фізично готовий на всі сто допомогти команді, якщо буде така можливість. Вважаю, що перебуваю зараз у хорошій формі.
– У матчі з «Кривбасом» ти багато був здалеку. Це була настанова від Пушича?
– Це була настанова від тренера, також хотілося забити, допомогти команді, чого, на жаль, не вийшло, втратили очки.
– Видно, що ти відчуваєш впевненість у своїх силах.
– Не сказав би, що в мене колись її не було. Я досить таки впевнений в собі і тому, можливо, це якось на полі і передається.
– Зараз у збірній немає Степаненка і Сидорчука, і питання опорного півзахисника відносно відкрите. Чи міг ти ще рік тому уявити, що будете з Іваном Калюжним основними кандидатами на цю позицію?
– Не сказав би, що міг уявити, але я мріяв, звісно, бути основним гравцем національної збірної. Це мета, до якої я йшов і заради якої наполегливо працюю, тому все зроблю, що від мене залежить, щоб бути основним у національній збірній.
– Що скажеш, про конкуренцію на твоїй позиції?
– Конкуренція – це завжди добре, це те, що стимулює тебе прогресувати, тому ставлюся до неї з позитивом.
– Попереду два матчі з Бельгією. Якщо доведеться вийти в стартовому складі – це буде більше виклик чи мрія?
– Це буде і мрія, і виклик одночасно, тому що вийти взагалі на поле за національну збірну України – це мрія кожного футболіста з дитинства. Тому з нетерпінням чекаю такої можливості, якщо вона буде.
– А загалом ще зберігається якась нервозність перед матчами збірної?
– Ні, не сказав би, що є якась нервозність. Звичайно, є якась, можливо, напруга – не напруга, а якийсь такий… Щось тисне трошки буває, тому що ти виходиш за національну збірну, вся країна в такий нелегкий час дивиться футбол, переживає за тебе.
Тому хочеться якнайкраще себе показати і показати наш український дух. Тому, можливо, трохи нервозність є, але виходиш на поле, і все зникає.
– Чим матчі з Бельгією передусім будуть складні для збірної України?
– Я б сказав, що зараз взагалі немає легких матчів, як ми бачимо по Лізі нації. Кожен матч важливий, кожен матч нелегкий, і ми готуємося до важких матчів.
– Можливо думав про післяматчевий обмін футболками з гравцями збірної Бельгії?
– Ні, я про це взагалі якось не думаю. Не забиваю собі голову такими думками.
– Чи багато уваги приділяєш стандартним положенням?
– Звісно, в «Шахтарі» ми працюємо багато над стандартами – це дуже важлива частина матчу. Тому, звісно, приділяємо увагу цьому
– Ти грав у Бельгії. Яка основна відмінність, на твою думку, чемпіонатів України та Бельгії?
– У чемпіонаті Бельгії я грав давно. Не сказав би, що там досить багато зіграв, але мені здається, там більш відкритий футбол, ніж в Україні. В Україні багато команд не пресингують, багато зустрічають у третій зоні, в середині поля, а в Бельгії більш відкритий футбол, більше команди пресингують.
– Якщо взяти вболівальницький інтерес до збірної, то які відмінності в Україні та в Бельгії?
– Зараз складно говорити, тому що в нас допуск уболівальників до матчів не такий великий, як був до повномасштабного вторгнення, а в Бельгії на кожний матч ти проходиш – там повні трибуни, це для них як свято.
Але в нас навіть зараз все більше і більше вболівальників виходить. Ми граємо на «Арені Львів», останній матч у нас було 4-5 тисяч. Було дуже приємно грати, і ми відчували цю атмосферу, – сказав Назарина.
Фото: ФК "Зоря"