Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО: "Я пішов з "Динамо", бо не зміг перебувати поряд із Луческу"

Колишній тренер "Динамо" Олексій Михайличенко розповів про своє ставлення до Мірчі Луческу.

- Чи не було у вас якоїсь образи на Луческу? Адже він показував не дуже гарні результати, але йому давали шанси. Натомість Вас звільнили, хоча здавалося, що у вас було ще що показати.

– До динамівських сердець абсолютно інше ставлення. З нами все простіше, оскільки ми любимо «Динамо» і готові піти заради клубу, а Луческу мав мільйонну компенсацію. З ним попрощатися було важко.

Зупинімось на Мірчі Луческу. Я і пішов з клубу, тому що не зміг знаходитися з ним. Він – гарний тренер, нехай буде найкращий у світі… Я розумію Ігоря Михайловича, Григорія Михайловича та їх бачення футболу, вони власники клубу та платять гроші й мають вирішувати напрямок розвитку «Динамо»..

Але для мене, як динамівця, коли приходить людина, яка не поважала «Динамо» та завжди сварилася, не поважала ні клуб, ні гравців, ні президента – не зовсім зрозуміло. Луческу завжди налаштовував «Шахтар», що «Динамо» – це ворог. Я зупинюся на цьому слові «ворог», тому що я вперше його почув від Андрія Воробея. Він давав інтерв'ю і сказав, що нас налаштовують немов «Динамо» – це вороги.

У мої часи було дербі з московським «Спартаком», але ми ніколи не відносилися один до одного, як до ворогів. Ми були суперниками на полі, але точно не ворогами, це дуже різні речі. Коли ця людина говорить про ворожість, а потім приходить в мій клуб... Я довгий час намагався залишитися працювати в «Динамо», але вже тоді у розмові з Ігорем Михайловичем казав, що хочу щось змінити у своєму житті. Я нічого не казав про Луческу. Це вибір клубу і я його поважаю.

Тоді я не хотів розповідати подробиці, бо він ще тренував команду, а зараз можу поділитися. Ми з Володимиром Безсоновим приїхали на базу, щоб подивитися гру Ю19. Коли ми йшли з ним на трибуну і проходили штаб Луческу, де сидів Запорожан та інші, то вони зі мною привіталися, а з Безсоновим не те, що за руку, з ним навіть словесно ніяк не привіталися. І для мене це був такий удар. Я не міг зрозуміти, як можна було не помітити легенду, людину яка стільки зробила для «Динамо». Для мене це було дивовижно! Я зрозумів, що на цю команду я працювати не хочу.

– Можливо Луческу просто не знав хто такий Безсонов?

– Він повинен був знати, якщо він прийшов у цей клуб. Ми знаємо, що Безсонов працював в «Дніпрі» коли вони грали проти «Шахтаря» Луческу, тому він добре знав хто такий Володимир Безсонов. Цього неможливо не знати в Україні.

«Зателефонував Суркісу щодо розробки плану на наступні збори, а він сказав, що я вже не працюю»

– Коли Ігор Михайлович обрав Мірчу Луческу, то він з Вами радився, питав вашу думку?

– Ні. Абсолютно ні. Я говорив, що мені було неприємно як саме зі мною розірвали контракт. Ми протягом багатьох років товаришували, були друзями. Виклич мене і скажи, що ми прийняли таке рішення, ми б потисли один одному руки та все. Але звільняти мене через лист на електронну пошту – це не те, що я очікував.

– А листом Вас звільнили з поста головного тренера чи взагалі з «Динамо»? У який момент це сталося?

– Я зателефонував через три дні, щоб зробити план на наступні збори. Я набрав Ігоря Михайловича і він сказав, що вже не потрібно цим займатися. Ти вже не працюєш. Спочатку я його не зрозумів, а потім мені порадили відкрити електронну пошту. Я навіть не дивився її, а там було все написано.

– Але ж потім Ви залишилися працювати спортивним директором?

– Я ж кажу, що брати Суркіси розуміли мене і хотіли, щоб я залишився. Я був не проти, але я вже розповів про свої відчуття. На той час в УАФ працювали мої друзі: Блохін, Беланов, Дем'яненко і Протасов, тому я вирішив змінити своє життя.

– Тобто, у вас не було двоякого відчуття, що Луческу не звільняли після його провалів?

– Я це навіть не обговорюю. Президент клубу вирішує в якому напрямку буде рухатися його команда.

– Є багато чуток про ваш конфлікт із керівнцитвом «Динамо» через відхід до УАФ, адже це вважають зрадою.

– Я ні з ким не сварився, я довго терпів і робив все для команди, але чесно підійшов і сказав, що мені необхідно щось нове. Ми були в гарних стосунках з Павелко і він давно казав мені: «Я знаю що ти динамівець, але чекаю тебе». Тоді я пішов. Це правда, що Павелко та Григорій Суркіс були далеко не друзями, але у мене нормальні стосунки з кожними з них. Сподіваюсь, що в них до мене також, ніякого конфлікту в нас не було.