"Стоїть завдання всі сили кинути на чемпіонство". Колишній гравець збірної України спробував пояснити невдачі "Динамо" у Європі

Колишній воротар збірної України, а нині тренер запорізького "Металурга" Ілля Близнюк ексклюзивно для UA-Футбол прокоментував матч 5-го туру Ліги Європи "Динамо" - "Вікторія", що закінчився поразкою киян із рахунком 1:2.

- Чому "Динамо" перетворилося на посередню команду?

- Складно відповісти на це запитання. Для цього потрібно бути всередині команди. Головна проблема "Динамо" – не тільки захисники, особливо центральні, а й те, що гравці не вміють грати один в один під час відбору. Це велика проблема не тільки киян, а й усього українського футболу. Подивіться, як був забитий перший м'яч: Біловар відпускає гравця, не йде в подальше єдиноборство, його легко розкручують і ось вам гол. Усе це відбувається просто перед штрафним майданчиком. І так практично у всіх епізодах. А як було забито другий гол? Гравець "Вікторії" спокійно скидає м'яч у район 11-метрової позначки, інший приймає без опору м'яч і отримуєте. Де були центральні захисники? Замість них там маякував Шапаренко. "Динамо" не готове грати першим номером, хоча за передачами, за статистикою вони трохи переважали суперника. Але якщо рахувати передачі у власному штрафному майданчику і поперек поля, тоді можна набрати достатню кількість, яка не переходить у якість. А ось уперед в одній третині поля на чужій половині, загострювальних пасів мало. Найважливішим вважається, скільки команда зробила прострільних, проникних передач у чужий штрафний майданчик, скільки завдано ударів у площину воріт, скільки було спроб. Поки що гра "Динамо" не клеїться. Може, стоїть завдання всі сили кинути на чемпіонство, а Ліга Європи – як другорядні змагання. У чемпіонаті України команда показує зовсім іншу гру – агресивнішу, потужнішу і зрілішу.

- Тож на тлі слабкого чемпіонату та посередніх команд, дійсно, "Динамо" виглядає добре. Але критерії сили команди – це єврокубки. А ось тут зовсім сумно.

- Чемпіонат Чехії перебуває на дев'ятому місці, а України – на двадцять першому. Але у своєму чемпіонаті, яким би він не був, "Динамо" домінує.

- Ми торкнулися питання слабкої гри центральних захисників. Уже "Динамо" грає в три центрбеки, але все одно в кожній грі провал. Взяти того ж Біловара. У попередній грі проти "Ференцвароша" нападники легко тікали від нього і забивали з-під нього. У цьому матчі така ж картина. Що, немає інших, і "Динамо" відчуває кадровий голод?

- Мабуть, кращих кадрів на сьогоднішній день немає. Це в "Динамо" 1998-99 років попереду грали Ребров і Шевченко, футболісти, які могли втекти, індивідуально обіграти і забити, на яких грала вся команда. На флангах мчали Лужний і Косовський, у центрі захисту грали Головко, який вигризав усе, що можна, і Ващук, який усе підчищав і починав атаки. На жаль, на даний момент є інше покоління. Гра теперішнього "Динамо" на оборону (всієї команди, а не тільки захисників, починаючи від нападників), залишає бажати кращого. Мається на увазі, відбори, перехоплення, вступ у боротьбу, всього цього трохи не вистачає. І коли цих маленьких елементів у грі не вистачає, на такому рівні, як Ліга Європи, цього якраз і достатньо, щоб програвати матчі.

- Звідси і становище команди в турнірній таблиці: з 36-ти команд – останнє місце, 1 забитий, і 12 пропущених м'ячів.

- За результат і пропущені м'ячі відповідає вся команда. Повторюся, що оборона починається від нападників і закінчується воротарем, а при атаці все навпаки. Як би там не було, команда набирається досвіду, набиває гулі, і будемо сподіватися, колись вистрілить.