У ВМС розповіли, чи змінилися плани щодо Кримського мосту

"Нічого не змінюється. Командувач Військово-морських сил віцеадмірал Олексій Неїжпапа наголошував, що будь-який корабель військовий під прапором Російської Федерації для нас залишається легітимною ціллю... Що стосується загалом інфраструктури в Криму, то там мало не щодня щось відбувається. Ми не можемо звісно розкривати ніяких подробиць, але я можу лише зазначити, що росіянам дуже важко дається оборона півострова", - наголосив Плетенчук.

Речник зазначив, що міст важливий для Росії, оскільки відіграє ключову роль у постачанні військової техніки та підтримці транспортних маршрутів окупантів, пов'язуючи материкову частину Росії з тимчасово окупованими територіями.

"Для них Кримський міст — сакралізоване явище, тому що це символ імперських надбань, символ, який з’єднує материкову частину РФ із захопленими територіями. Окрім того, він виконує і серйозну логістичну функцію, особливо тепер, під час штормів, після того, як залізничний пором припинив своє існування", - сказав Плетенчук.

За його словами, утримування АРК під контролем, захист мосту вимагає від Росії значних ресурсів, включаючи повітряні сили та протиповітряну оборону. РФ стягує великі сили на охорону Криму, жертвуючи іншими напрямками. Як пояснив Плетенчук, раніше в охороні мосту брало участь від 10 до 14 катерів, але зараз їх замінили авіацією.

"Вони (окупанти – УНІАН) постійно, особливо перед періодом штормів, максимально нарощують усі засоби. Це гідротехнічні споруди, понтони, прибудови різноманітні. Торік, наприклад, на охороні мосту перебували від 10 до 14 кораблів і катерів одночасно. Зараз їх нуль. Вони перекладають це на повітряну складову", - розповів військовий.

Зокрема, для оборони від безпілотників росіяни використовують гелікоптери, тому що вони мають майже таку саму швидкість та ними легше патрулювати певну ділянку ніж літаками.

"У період штормів вони активно посилюють захист, використовуючи як гідротехнічні споруди, так і гелікоптери, які здатні патрулювати на низькій висоті й відстежувати безпілотні судна", - зазначив Плетенчук, додавши, що погодні умови можуть ускладнювати цей захист.

За словами речника, Україна продовжує перешкоджати руху російських військових суден через Керченську протоку. Хоча Україна офіційно закрила її для цивільного судноплавства, російські порти на Азовському морі, такі як Темрюк, беруть участь у міжнародній торгівлі. Водночас Україна не перешкоджає руху цивільних суден, які наслідують міжнародні стандарти, попри закриття цієї зони.

"Це теж є важливим кейсом, про який чомусь не дуже згадують. Але торгівельні порти, наприклад, в тому самому Темрюку, в Азові, працюють. Так, окуповані порти Бердянська і Маріуполя поза законом, як і кримські, але ті порти на Азові, які належать РФ офіційно, продовжують міжнародну торгівлю. І ми не чіпаємо цивільні судна, які туди заходять. Хоча насправді Керченська протока, закрита офіційно Україною, яка мала право це зробити", - наголосив речник ВМС.