Максим ШАЦЬКИХ: "Попереду дуже багато матчів і зараз щось говорити про чемпіонство "Динамо" в УПЛ зарано"

Колишній нападник Динамо Максим Шацьких прокоментував перемогу Шахтаря над Янг Бойз.

– На відміну від Динамо, найпринциповіший суперник киян на внутрішній арені – Шахтар – в єврокубках переміг, здолавши Янг Бойз. Як Вам гра команди Маріно Пушича?

– Дивився я і цей поєдинок, повністю. Відверто, гра Шахтаря мені сподобалася. Перемога «гірників» суттєво збільшила їх шанси на плей-оф Ліги чемпіонів, незважаючи на непростий календар далі (ПСВ, Баварія, Брест, Боруссія з Дортмунду, – прим. В.Г.).

Як на мене, в матчі з Янг Бойз практично все вирішила індивідуальна майстерність одного гравця, Судакова. Спершу ідеально віддав на Зубкова, згодом забив сам.

– Щодо Судакова. Одні експерти його критикують (чого вартий жорсткий панч Леоненка на СЕ), інші піарять. Ваша думка: Георгій вже переріс рівень УПЛ і час йому до Європи перебиратися, вмовивши керівництво Шахтаря випустити його на волю, чи ні?

– Ну ви ж чудово розумієте, який нині рівень УПЛ… У Шахтарі кожен третій переріс рівень української першості. Але стабільності у грі Судакова я не бачу. От скільки за ним спостерігаю, ні в Шахтарі, ні в збірній України немає від нього рівних виступів, стабільності. Немає такого, об він в кожній грі виділявся, вів за собою партнерів. Поки цих компонентів в його діях немає.

От коли він у кожному матчі буде демонструвати такий самий рівень, як з Янг Бойз, тоді й можна буде говорити, що йому слід кудись переміщатися. Тобто, переходити у сильніший за УПЛ чемпіонат.

– Чому і Шахтар, і Динамо ще більше, так лихоманить у єврокубках. Є цьому логічне пояснення?

– По-перше, хто б і що не говорив, але це логістика. Повірте мені, я знаю, що кажу, такі переміщення, коли їдуть автобусом чи потягом, потім літаком і назад по такому ж маршруту навпаки, то сил це не додає зовсім. Це відбирає і фізичні сили і моральні, що не менш важливо.

Ну й, зрозуміло, просів рівень обох команд. Не того класу гравці що в Шахтарі, що в Динамо, як порівняти з їх складами років десять тому. Ніхто з висококласних гравців не хоче їхати грати до України, наражати себе на небезпеку в умовах війни. І я їх розумію.

Не можуть на сьогодні українські клубу конкурувати гідно на міжнародній арені. Шкода, але це так і з цим поки потрібно змиритися. Добре, що взагалі футбол в Україні є, а ще й маємо команди в Лізі чемпіонів та Лізі Європи на стадії основного раунду.

– Відволічемося трошки від єврокубків. Динамо після 12-ти турів має шестиочкову перевагу над Шахтарем. Чи вистачить цього запасу киянам до кінця першості, щоб здобути золоті нагороди?

– Ще грати і грати. Попереду дуже багато матчів і зараз щось говорити про чемпіонство Динамо в УПЛ зарано. В чемпіонаті України є дуже пристойні команди, те ж Полісся, яке може поставити підніжку будь-кому і Динамо, і Шахтарю. Та й Олександрія з Кривбасом теж.

Немає зараз в УПЛ таких команд, що вже до гри розумієш: так зараз вийдемо, п’ятірочку голів кинемо і немає проблем. Ні. Звісно, є команди рівня Лівого Берегу чи Оболоні, але й вони стараються у кожному матчі чіплятися за очки.

– Що визначатиме чемпіонство – трансфери, раннє «звільнення» від єврокубків, ще якісь фактори?

– Як на мене, багато ще залежатиме від зимового міжсезоння: як проведуть, чи вдасться когось підписати. Мова і про Динамо, і про Шахтар, і решту клубів, які борються за місця в єврокубках.

Для досягнення результату повинен бути ресурс. Такий собі НЗ – недоторканний запас, щоб витримувати темп, щоб було кому гідно виходити на заміну.