Колишній нападник "Динамо": "Якби проти мене грали такі захисники як зараз, то отримували б трієчку ще в першому таймі"

- Небажанням гравців битися на футбольному полі. Безвольність і апатія – ось що ми спостерігаємо. Мені, істинному шанувальнику "Динамо", який провів у клубі найкращі роки, складно зрозуміти падіння команди в безодню. Коли закінчив грати в "Динамо", мені довелося виступати в маленькому провінційному шведському клубі "Ельфсборг", де на той момент не було навіть готелів. Але зараз ця команда перебуває вище в турнірній таблиці, ніж "Динамо", з перемогами, із забитими м'ячами і набраними очками. Про що це говорить? Що політика клубу була вибудувана правильно. Відчуйте різницю! У минулому турі "Ельфсборг" обіграв "Рому", яка перед цим обіграла "Динамо". Учора шведи зіграли внічию з "Брагою", а кияни після гри з "Ференцварошем" читають табло, де написано 0:4. Напевно, настав час замислитися, а чи туди ми йдемо? Навіть важко пояснити, чому "Динамо" в такому жалюгідному стані? Гравці, виходячи на поле, не думають про гру, а перебувають у якійсь прострації. Важко коментувати ганьбу, яку ми побачили вчора від нашого гранда. Хтось каже, що в грі ми влучили двічі в поперечину, отже, потрібно влучити 10 разів у штангу, щоб забити хоча б перший гол у Лізі Європи. У чотирьох матчах – нуль забитих м'ячів. І знову для порівняння в "Ельфсборга" – сім голів. І найголовніше – на полі немає ігрової дисципліни.

- Зі свого досвіду можу сказати, якщо Шапаренко прийде в якийсь закордонний клуб, йому доведеться пахати на полі, щоб забрати м'яч і самому щось зробити. Кожен день, у кожній грі доведеться доводити спроможність і потрібність для команди. Це в "Динамо" йому дають паси, і він ходить чистеньким на полі. Там такого не буде. Так, він якісний футболіст із хорошими задатками, але класний гравець підтверджує це в кожній грі, а не один раз у п'яти поєдинках. І клас потрібно показувати не в чемпіонаті України, який за рівнем дуже слабкий, а саме в таких баталіях, як єврокубкові матчі та виступах за збірну.

- Раніше, коли я був гравцем, у кожній команді були класні нападники: у "Динамо" – Блохін і Онищенко, у "Шахтаря" – Старухін і Грачов, а також в інших клубах, усіх перерахувати не вистачить місця. Тренер перед грою говорив: "Я вас прошу, щоб до цих гравців м'яч не доходив". Зараз і не доходять м'ячі до нападників, не тому, що це не дають зробити, а просто немає майстерності. От віддати пас як Кабаєв, - у ноги супернику, - після чого нам забивають, це гравці "Динамо" вміють (сміється). Але є ж захисники, які повинні вміти грати один в один і виправляти такі ляпи Кабаєва. І тут у нас усе дуже погано! Якби проти мене грали такі захисники як зараз, то отримували б троячку ще в першому таймі. Але "Динамо" отримало все ті ж м'ячі у свої ворота, щоправда, у другому таймі (сміється). Навіси, простріли все проходить через захист, нападники спокійно забивають по центру штрафного, легко обіграють один в один, тікають і забивають, як було у випадку з Біловаром. Центральні захисники дозволяли супернику робити все.

- Так потрібно було не допустити цього. Як суперник проліз, обійшов Дубінчака, який не знайшов нічого кращого, ніж за межами поля в'їхати з піднятою ногою в гомілкостоп атакуючому? У Дубінчака немає ні класу, ні вміння думати. Клас гравця, плюс розум – це результат. Робити правильний і чистий підкат потрібно вчити з дитинства, а стрибнути прямою ногою багато розуму і не потрібно. Нехай звинувачує тільки себе, що підвів команду.

- Важко порівнювати ті часи, і теперішні. Тоді "Динамо" складалося із зірок, і команда була зіркою світового футболу. Нинішнє покоління... ех, нічого не хочеться говорити. Думаю, з теперішніх гравців у кращому разі кілька могли б грати тільки в дублі. З ким брати очки, як не з "Ференцварошем"? Поки що в майбутнє дивимося із сумом.