Олег ШЕЛАЄВ: "Одного разу Блохін попросив помічника зробити йому передачу..."

5 листопада свій 72 день народження відзначає легендарний нападник київського «Динамо» Олег Блохін, який потім був й успішним тренером, адже саме під його керівництвом національна збірна України з футболу пробилася в 2006 році до чвертьфіналу чемпіонату світу в Німеччині.

Колишній гравець національної збірної України Олег Шелаєв в бесіді з кореспондентом Sport.ua згадав про свою співпрацю з цим іменитим фахівцем:

– Якщо відверто,то я й досі не знайшов відповіді на запитання: за які заслуги Олег Володимирович викликав мене в 2004 році до національної збірної й чому з 2007 року, коли він пішов з головної команди країни, мене більше не запрошували. Я не можу сказати, що Блохін був моїм улюбленим тренером, але те, що він зіграв у моєму футбольному життя велику роль - безсумнівно. Бо за ті 36 матчів зіграних мною за збірну України, передусім, його заслуга.

– А той свій перший виклик до збірної пам'ятаєте?

– Головне, що це було несподівано, бо я тоді виступав за «Дніпро», який не перебував на лідируючих позиціях. Проте це був вибір Блохіна й думаю, що я його не підвів. В нас склалися з ним гарні стосунки.

– Але цим можуть похвалитися далеко не всі його підопічні…

– Про інших говорити не буду, я ж його прекрасно розумів, починаючи від вказівок на тренуваннях й закінчуючи гумором поза футбольним полем. Все ж, Блохін був доволі специфічним… І це розуміння було перш за все, від поваги до Блохіна, як до справжнього майстра. Він був ніби створений для футболу, його генетиці можна було тільки позаздрити, він без особливих зусиль витримував колосальні навантаження на тренуваннях в уславленого Валерія Лобановського, знаходив резерви для удосконалення, був завжди заточений на перемогу.

– Блохін був вимогливим тренером?

– Так. Дуже хотів, аби таким же було й відношення до своїх обов'язків й підопічних. Його інколи дратувало те, що в нас із завершенням атак на тренуваннях не завжди виходило. Якось після чергового промаху він попросив когось з асистентів зробити йому верхову передачу. Далі треба було бачити: Олег Володимирович зльоту зняв павутину з верхнього кута. Всі були вражені побаченим, а Блохін лише поблажливо вимовив: «Я ж не благаю влучити в «дев'ятку», а в ворота…Це ж так просто…». А ще Блохін не терпів фальші.

– На Вашу думку, Блохін реалізував себе, як футболіст, тренер?

– Складно дати вичерпну відповідь. Він дуже багато зробив для «Динамо», став володарем «Золотого м'яча», як найкращий футболіст Європи, але цікаво чи зумів би себе проявити в якомусь зарубіжному гранді.Те ж можна сказати й про тренерську кар'єру, адже на чолі свого рідного «Динамо» Блохін з різних причин, вершин не підкорив. Хоча, загалом, його футбольне життя може слугувати тільки за приклад для наслідування.

Фото - FootBoom