Новий скандал із прокурорами: керівник Черкаської обласної прокуратури Шевцова у 42 роки отримує 785000 пенсії

І поки в Офісі Генпрокурора обіцяють провести перевірку по системі в цілому, журналісти і громадськість почали самостійно аналізувати декларації очільників органів прокуратури в регіонах і оприлюднювати дані про тих, хто отримує найбільші виплати. І серед них – керівник Черкаської обласної прокуратури Катерина Шевцова, яка за минулий рік отримала понад 785 тисяч гривень пенсії. Цікаво, що саме в цьому регіоні вже кілька років розслідується кримінальне провадження щодо факту виплат пенсій по інвалідності 70 прокурорам.

На офіційному сайті Черкаської обласної прокуратури вказано, що 42-річна Катерина Шевцова очолює її з жовтня минулого року. А загалом в органах прокуратури вона працює з 2004 року.

Згідно з її деклараціями, розміщеними на сайті НАЗК, пенсію вона отримує з 2020 року. Тоді сума становила 186 627 гривень, а минулого року це вже було 785 435 гривень. Тобто, десь 65 тисяч на місць.

За що саме нараховується така пенсія, в деклараціях не вказано. Загалом за законом "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років незалежно від віку надано працівникам прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Працівникам, які не мають вислуги 25 років, але відпрацювали на посадах прокурорів не менше 15 років та мають страховий стаж 35 років чоловіки, 30 років – жінки, пенсія за вислугу років призначається після досягнення чоловіками віку 57 років, жінками – 55 років.

Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірі 60 % суми їхньої місячної заробітної плати, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Як саме нараховували пенсію в цьому випадку, це знають лише в прокуратурі і Пенсійному фонді.

В публічному просторі про Катерину Шевцову мало відомо. Але на її сторінці у "Фейсбуці" є кілька постів з фотографіями від інших осіб, де вона відмічена. І судячи з них, пані прокурор цього року брала участь в "Школі лідерства для керівників органів та підрозділів прокуратури", організованій Тренінговим центром прокурорів України.

І як зазначає прокурор Яна Тализіна "навчання було супер-інтерактивним: Петрос і Говерла за один день, що дорівнювало 29 км пішки". На цій же сторінці є ще один пост про "лідерство в горах" – прокурора Ксенії Вороніної. А також фото, де поруч з нею керівник Черкаської обласної прокуратури пані Шевцова.

Судячи з фото, панянки на горі Петрос – на висоті 2020 м.

До речі, в деклараціях її заступників пенсії як джерело доходу не зазначені.

Але вони є в деклараціях деяких інших прокурорів, які працюють в області. Один з них - Замотайло Андрій Анатолійович – керівник Черкаської окружної прокуратури. З відкритих джерел відомо, що він народився 1984 року. Трудову діяльність в органах прокуратури розпочав у серпні 2006 року. На посаду керівника Черкаської окружної прокуратури призначений в березні 2019 року.

На відміну від колеги з обласної прокуратури, розмір його пенсії скромніший – за минулий рік він отримав, як вказано в декларації, розміщеній на сайті НАЗК, 251 160 грн.

Звісно, якщо прокурори готові озвучити публічно, на яких підставах отримують пенсію, ми опублікуємо їхню позицію. Також хотілось би отримати відповідь на питання, яка наразі доля 70 черкаських прокурорів, по факту отримання якими пенсій по інвалідності з 2020 року проводиться досудове розслідування Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Києві. Чи відсторонені вони від роботи чи продовжують й надалі виконувати свої обов’язки?

Нагадаємо, що це кримінальне провадження відкрито за матеріалами управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора щодо можливих фактів необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області, що в подальшому призвело до безпідставного нарахування пенсійних виплат та спричинення тяжких наслідків державним інтересам, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини того, що станом на 26.05.2020 в органах прокуратури Черкаської області працює 70 прокурорських працівників, яким у період часу з 04.12.2008 по 15.04.2020 встановлена інвалідність.

Про це йдеться в ухвалі Соснівського райсуду Черкаської області.

Ще в одній з ухвал суду, якою продовжено строки досудового розслідування, йдеться про комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, необхідних для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та підтвердження вини осіб, причетних до його скоєння. Зокрема слідством вивчалися вилучені в КЗ "Черкаський обласний центр МСЕ ЧОР" завірені копії медико-експертних справ та інші документи щодо вказаних 70 осіб.

Також планувалося проведення тимчасових доступів до речей і документів у лікувальних закладах, органах податкової та пенсійної служб, прокуратури тощо, допити свідків з числа працівників лікувальних закладів, МСЕК та інших, а також направлення відповідних матеріалів та ініціювання перевірки, експертиз правомірності отримання груп інвалідності вказаними особами.

За результатами їх проведення мало вирішуватися питання щодо повідомлення винним особам про підозру, виділення матеріалів щодо окремих осіб тощо.

Як стало відомо "Цензор.НЕТ" з власних джерел, наразі слідство триває, але підозри поки що нікому не пред’явлено. Можливо, не останню роль в цьому відіграло і те, що наразі не існує механізму, який би дозволив відправити прокурорів, які отримують пенсію за інвалідністю, призначену довічно, на ще одне проходження МСЕК. Але експертизи на підтвердження діагнозу мали би призначити, щоб далі робити висновки. Зокрема й щодо відсторонення прокурорів від посад саме в рамках розслідування кримінального провадження.

Бо коментуючи свого часу скандальний кейс прокурора Вербицького, Генпрокурор Костін пояснював, що закон "Про прокуратуру" не передбачає можливості відсторонення прокурора на етапі службового розслідування.

Загалом, спілкуючись з юристами з приводу скандальної історії, пов’язаної з виплатами пенсій по інвалідності прокурорам на Хмельниччині, яка і змусила суспільство так прискіпливо вивчати декларації прокурорів, відшукуючи пенсії, від декількох з них чула думку, що дійсно ніхто не зможе примусити жодного прокурора проходити МСЕК. Хіба що хтось із них звільниться, втратить бронь від мобілізації і тоді цю людину ТЦК зможе відправити на проходження ВЛК.

Розділилися думки юристів і щодо подальшого службового розслідування, призначеного Генпрокурором. Частина моїх співрозмовників вважає, що варто було б відкрити кримінальне провадження і проводити відповідні процесуальні дії.

"В Кримінальному процесуальному кодексі є 214 стаття, яка дає підстави невідкладно після повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І коли була оприлюднена інформація щодо прокурорів Хмельницької обласної прокуратури, треба було відкривати кримінальне провадження, а не проводити службове розслідування, - вважає голова правління неурядової експертної організації StateWatch Олександр Лємєнов, який системно займається реформою органів кримінальної юстиції, зокрема й прокуратури. – А щоб зняти питання, які наразі виникають у суспільства до прокурорів, які отримують пенсії по інвалідності, потрібно створити нову медико-соціальну експертну комісію, щоб вони її пройшли. Так, примусити їх не можна. Але Генеральний прокурор може звернутися до них публічно і запропонувати пройти добровільно перевірку. Ті ж очільники прокуратур, які не захочуть цього робити, на мою думку, мають написати заяву про звільнення. Суспільство має довіряти прокурорам, тим паче під час війни".

Про необхідність відкриття кримінального провадження говорить і адвокат Сергій Лисенко, який чимало років працював в прокуратурі, і додає, що Офіс Генерального прокурора і МОЗ могли б створити міжвідомчу комісію, яку відправити на комплексну перевірку для початку в Хмельницьку область. "З публікацій, які ми бачимо в останні дні в ЗМІ, складається важення, що коли ти приходиш на посаду в обласний апарат прокуратури, то в твій соцпакет входить опція про те, що ти можеш оформити собі пенсію з інвалідності. Це треш", - каже він.

А колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець, який пропрацював в системі 35 років, вважає, що відкривати кримінальне провадження варто тоді, коли під час службового розслідування буде достовірно встановлено, що інвалідність комусь з прокурорів призначена з порушенням вимог закону. "Наприклад, буде проведена комісійна незалежна експертиза про те, що діагноз, який виставлено для оформлення інвалідності, не відповідає дійсності, - пояснює він. – Після чого виникають питання: на підставі чого була призначена інвалідність, чи брав участь у цьому сам прокурор, надаючи завідомо неправдиві медичні документи. При цьому, мало того, що отримав в незаконний спосіб інвалідність, а й ще подав документи на одержання пенсії. Бо якщо буде встановлено під час проведення службового розслідування, що виплати були незаконні, то звичайно окрім дисциплінарного проступку, будуть ще ознаки кримінального правопорушення", - зазначив він.

За його словами, пенсії можуть виплачуватись працюючим прокурорам і за вислугою років, тому важливо встановити підстави, на яких їх призначали. На його думку, це все треба досліджувати під час службового розслідування.

Своєю чергою адвокат Олег Шрам, який теж працював раніше в прокуратурі, підкреслює, що прокурори мають обирати, чи отримувати пенсію чи зарплату, які в них досить високі. Тоді б не було маніпуляцій. Але для цього треба змінити законодавство.

Народні депутати цю тему поки що не коментують, але як стало відомо "Цензор.НЕТ", наступного тижня під час засідання комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності планується обговорити питання щодо направлення звернення до усіх правоохоронних органів, щоб з’ясувати, скільки там виплат за інвалідністю здійснюється і на яких підставах.