"Мрію про виклик до збірної України": одноклубник Фернандінью Воронов – про можливу зміну громадянства
Український голкіпер Атлетико Паранаенсе Максим Воронов відреагував на інформацію про те, що клуб запропонував йому прийняти громадянство Бразилії.
Максим Воронов переїхав з академії харківського Металіста до бразильського Атлетико Паранаенсе у 2022 році, коли в Україні розпочалася повномасштабна війна.
«Вже потрапляв до заявки першої команди Атлетико, а за молодіжну забив гол та зробив ассист»
– Максиме, ми спілкувалися з вами менше року тому. Як ваші успіхи останнім часом у Бразилії?
– Все добре. Став першим номером в Атлетико Паранаенсе U-20. Ми дійшли до півфіналу чемпіонату Бразилії та зараз вийшли до плей-оф Кубка північних команд.
– В одному з матчів за команду U-20 ви відзначилися забитим голом. Розкажіть, як так вийшло?
– Побачив, що попереду був наш нападник і намагався віддати на нього передачу. Дуже сильно вдарив, і так вийшло, що м'яч залетів у ворота.
А ще в одному матчі мені вдалося віддати гольовий пас. Теж побачив форварда і цілеспрямовано віддав довгу передачу на нього.
– А як у вас справи із відбиттям пенальті?
– У матчі проти Греміо я відбив два пенальті у першому таймі. І у 1/4 фіналу чемпіонату Бразилії ще один пенальті відбив. Загалом – три.
Тренер готує матеріал по гравцях суперника, хто куди б'є з пенальті. Знаходить усі їхні удари, а я вже вирішую.
– Запрошують тренуватися з першою командою Атлетико Паранаенсе?
– Я зараз там четвертий воротар. Іноді з ними тренуюся, але поки що граю за U-20. Одного разу потрапив до заявки першої команди Атлетико на матч чемпіонату Бразилії проти Палмейраса.
– Коли можна очікувати вашого дебюту за першу команду?
– Футбол – це непередбачувано. Може бути хоч завтра, а може років через п'ять. У першій команді дуже сильні воротарі. Один з них, Мікаел 2004-го року народження, навіть потрапив до національної збірної Бразилії на товариський матч на честь Пеле проти Марокко в березні минулого року.
«Розмови про зміну громадянства були, але я мрію про виклик до збірної України та хочу зіграти за неї на Чемпіонаті світу»
– Слідкували за виступами юнацької збірної України (U-19) на Євро-2024, де команда дійшла до півфіналу?
– Звісно, дивився, вболівав за них.
– Хтось із тренерського штабу Дмитра Михайленка зв'язувався з вами?
– Ні, зі мною ще ніхто не зв'язувався. Навіть не в курсі, чи стежать за моєю грою.
Бачив, що голкіпер юнацької збірної України Владислав Крапівцов потрапив до Челсі. Я дивився його ігри на Євро-2024. Він мені дуже сподобався, хороший воротар. Але, гадаю, за місце у збірній я б міг поборотися.
– В українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що клуб Атлетіко Паранаенсе пропонує вам розглянути можливість прийняття бразильського громадянства. Це справді так?
– Були такі розмови, зі мною із цього приводу спілкувався директор клубу. Але мені для цього треба більше часу прожити в Бразилії, ще півтора чи два роки. Я тут вже третій рік, але цього недостатньо.
– Це з перспективою у майбутньому заграти вас за збірну Бразилії?
– Я поки що не заглиблювався у питання зі зміною громадянства, розмови та розмови. Я, звісно, мрію грати за Україну!
– А якщо у найближчі два роки вас не викличуть до збірної України, то, можливо, й погодитеся прийняти громадянство Бразилії?
– Думаю, так. Я не хотів би змінювати громадянство, я ж українець, хотів би грати за нашу збірну. Але якщо мене не викликатимуть, то я хотів би пограти на міжнародному рівні.
– Тобто виклику до збірної України таки чекаєте?
– Звісно. Наступного року тут поряд, у Чилі, проходитиме Чемпіонат світу серед юнацьких збірних. На турнір потрапили і Україна, і Бразилія.
Звісно, я хотів би поїхати на цей турнір саме в складі збірної України!
– Чи діє у Бразилії ліміт на легіонерів? Можливо, пропозиція клубу про зміну громадянства пов'язана саме із цим?
– Цього я не знаю. В нашому клубі багато легіонерів – з Аргентини, Уругваю, Парагваю. Але про якийсь конкретний ліміт я не знаю.
Фото: twitter.com/fusketa