"Чехи нас перебігали". Ветеран "Динамо" не вражений іграми збірної України у жовтні

Невдача у поєдинку з Чехією у Вроцлаві, де збірна України зіграла внічию, 1:1, залишила неприємний осад як у вболівальників, так і у самих футболістів.

А що думають з цього приводу фахівці? Один з них, екс-нападник київського «Динамо» та одеського «Чорноморця» Віктор Хлус висловив своє бачення щодо цього результату у коментарі Sport.ua.

– Навіть сказати нічого, – із розчаруванням у голосі почав свою розповідь спеціаліст. – Очікування від цієї гри були набагато більшими, ніж те, що ми побачили насправді. Як на мене, то наша команда перевершувала збірну Чехії по індивідуальній майстерності виконавців. Однак побачене вчора у вроцлавському матчі мене дуже розчарувало. Я навіть не побачив тієї агресії, яка була у грі українців у поєдинку з Грузією. Втім, може вона і була, але сил у них не було. Ми всі бачили, що чехи нас просто переграли, перебігали. Як, скажіть мені, можна грати без моментів та ударів по воротам? Для мене, як колишнього футболіста і українського громадянина, цей результат можна вважати достойним. Та насправді те, що ми побачили на полі, усіх нас розчарувало.

– Особливо якщо врахувати, що у листопаді на них чекає лідер, збірна Грузії, яка примудрилася поступитись в рідних стінах Албанії.

– Давайте йти вперед і спробуємо передбачити, що може бути у двох наступних матчах нашої національної команди. Обидва поєдинки ми граємо на виїзді – у Грузії та Албанії. От скажіть мені, будь ласка, після того, як грузини програли два матчі поспіль, причому, напередодні - на своєму полі, чи можуть вони дозволити собі програти? Я дивився трансляцію Грузія – Албанія від початку і до кінця, тож можу сказати, що господарі поля програли не по ділу. Вже у першому таймі грузини виглядали переконливіше, а у другому захопили ініціативу повністю. Співвідношення було десь 70 на 30 на їхню користь. У команди Віллі Саньйоля були сприятливі моменти, вона могла забити. Та сталося диво: грузини програли у себе вдома. І от тепер збірній України доведеться зустрічатись з командою, яка чотири дні тому вже програла їм першу із двох жовтневих зустрічей. Можете собі уявити, з якими відчуттями та настроєм грузини будуть чекати на нас у Тбілісі. Те ж саме можу сказати і про іншого суперника команди Сергія Реброва - збірну Албанії, яка на своєму полі у заключному матчі буде прагнути будь що перемогти.

Найстрашніше те, що за підсумками групового раунду Ліги націй ми можемо «вилетіти» і у майбутньому грати, скажімо, з Фарерськими островами. Мені здається, гіршого сценарію для нашої збірної і не придумати. Так от, якщо ми дійсно «вилетимо», то наступний рік у нас буде… щасливим. Чому? Тому що ми гратимемо з представниками тих країн, проти яких можна грати навіть уп’ятьох. Тож очікування щодо заключних матчів у Лізі націй досить тривожні.

– Невже не плекаєте райдужних надій?

– Ясна річ, що при гарному збігу обставин наша головна команда може фінішувати й першою. Щоправда, для цього потрібно «ляснути» обох суперників. Втім, у випадку здобуття 10 підсумкових очок теж важко бути першими. Не можуть же конкуренти писати собі нулі у зустрічах між собою, чи не так? Тож все це сумно для нас. Адже збірна України за добором виконавців загалом дала нам підстави щодо найвищих очікувань. Але… Взяти, скажімо, недавній матч з тією ж Грузією. Так, ми виграли 1:0, однак грузини нас переграли.

– Яке загалом ваше враження від нинішньої Ліги націй?

– Знаєте, про цей турнір можна судити хоча б по нинішніх подіях. Ліга націй настільки цікава, що дуже важко буває спрогнозувати розстановку сил у боротьбі у тій чи іншій групі. Скажімо, сьогодні ти можеш бути у таблиці першим, а завтра – останнім. Ми вже не раз були свідками непередбачуваних результатів, коли відверто слабка команда може відбирати очки у фаворита.