Блогер: "Між "Динамо" та "Шахтарем" існує певна різниця в тому, що кияни досі здатні "біцца-бароцца"

Давайте зафіксуємо базові речі:

⁃ українські клуби, в даному випадку Динамо, не можуть грати у футбол на рівні пристойних команд з Європи, за топів мовчу, здається ми всі це побачили у вересні

⁃ однак, між Динамо та Шахтарем існує певна різниця в тому, що Динамо досі здатне «біцца-бароцца» через відмінність в підходах виховання; прикол в тому, що Судакова, Бондаренка та решту навчали саме грі у футбол, бо Шахтар тоді міцно стояв на ногах, а тих, хто вийшов з академії Динамо в більшості лише «біцца-бароцца»

Якби Динамо сіло в автобус за прикладом Руху, то дійсно мало би шанси відбитися. Тож для мене очевидна ставка Шовковського не стільки чіплятися за результат (як майже завжди робили його команди, коли він ще грав), а саме на навчальний момент - компенсувати брак освіти гравців на рівні академії. Шахтар навпаки з постійним пасік-пасік зараз фізично вже не зможе в автобус, тому змушують грати Степаненка в проактивний футбол, який той вже не стягує.

Динамо не надто зачинялося. При рівному володінні (48% на 52%) рівна кількість повернень мʼяча - по 79. Проте різний баланс:

⁃ в Гоффе 44 в другій та фінальній третині

⁃ в Динамо лише в другій 43 плюс ще 8 високих, тобто 51 загалом

Михайленко невдало пішов в пресинг при другому голі. Факт. Однак такий самий факт, що станом на 70 хвилину він був лідером команди за поверненнями мʼяча на чужій половині - 6 (з його 7 загалом). Тож у відрізках, коли Динамо сідало в захист - він виконував роль другого опорника (інколи навіть Шапаренко ставав третім). Однак у більш проактивних відрізках матчу (вони були) Михайленко навчався грі в Єврокубках за Динамо. І навряд варто казати, що з роллю інсайда без мʼяча (як в захисті, так і на атаку) він впорався гірше, ніж впоралися би конкуренти (Буяльський, Піхальонок чи Рубчинський). Тому рішення Шовковського з двома Миколами не провальне.

А от рішення Шовковського грати у футбол (точніше те, що справді футболом можна вважати), мабуть, хибне. Кількість низьких втрат Динамо - 23, Гоффе - 17. Різниця є, але не для вмиральної ями. Прикол в іншому (знову нагадаю за рівне володіння):

⁃ точність та кількість передач вперед в Динамо вища

⁃ точність та кількість передач з просуванням в киян вища

⁃ точність та кількість передач до фінальної третини в киян вища

Однак в підсумку:

⁃ точність та кількість передач до штрафного вища вже в Гоффенгайму

Тож цілком підтримую тезу Сергія Лукʼяненка про те, що українським командам краще забути про пресинг, бо вони не вміють. Пресинг це навіть не стільки про мʼязи (хоча вони важливі), скільки про мозок (бо від дурної голови ногам горе, і жодні мʼязи не допоможуть). Динамо своїми спробами тиснути створювало сприятливі умови атак суперникам. А от коли кияни заходили на половину суперника (55% володінь закінчилися на чужій половині в киян проти 61% в Гоффе), то суперник був краще готовим захищатися в статиці, ніж Динамо в транзитних фазах.

Немає підстав говорити про відсутність в Динамо мотивації та старання. В «біцца-бароцца» перемогли 103:75, розгром. Знову ж купа парадоксів:

⁃ Динамо виграло 45% дуелей в атаці (в Гоффе лише 22%); зокрема 11:4 за обведеннями

⁃ Динамо виграло 78% дуелей в захисті (в Гоффе лише 55%)

⁃ в дуелях за втрачені мʼячі рівність по 13

Тарас Михавко в статичних ситуаціях просто бістяра: 82% в захисті (11/9), 56% в повітрі (9/5), 67% за втрачений мʼяч (3/2), 2 заблоковані удари та 5 виносів, лідер за поверненнями мʼяча (14) та перехопленням (9)

Тобто в ситуаціях, коли він дивиться лише на мʼяч і це ок - гравець збірної! Але його проблема, що на мʼяч він дивиться постійно, навіть тоді, коли не варто. Висновок? Звісно критикувати малого можна, і він або навчиться «читати гру» та окремі ситуації, що у 19 робити майже неможливо, або ні. Поки його варто залишити у спокої. Якщо до 22 нічого не зміниться, тоді вже й ставити вироки. Зараз зарано, бо в 19 важко зараз знайти в Україні ЦЗ, що так сильно гратиме в захисті «дивлячись на мʼяч». Тактично більш грамотних все одно немає, бо навчити грамоті нікому.