Руслан КОСТИШИН: "Шапаренку та Судакову комфортніше грати ближче до позиції Мудрика, трапляється якийсь перекос, а тренерському штабу потрібно знайти оптимальні позиції для лідерів"

Національна збірна України зіграла другий матч у групі В1 Ліги націй. У Празі підопічні Сергія Реброва програли чеській збірній з рахунком 2:3, чим значно погіршили свої шанси на вихід у дивізіон А. Усі найвагоміші моменти матчу Чехія – Україна ми обговорили з відомим у минулому футболістом Дніпра та Кривбасу, а нині тренером – Русланом Костишиним.

– Після поразки у грі зі збірною Албанії, у якому психологічному стані підійшли наші гравці до поєдинку із Чехією?

– Мені здається, що наші футболісти підходили до матчу зі збірною Чехії у бойовому настрої. Так, після поразки від Албанії критики наших хлопців було достатньо. Безперечно, нервозність у наших хлопців була і всі хотіли реабілітуватися, адже в українській пресі наших футболістів просто рознесли. А вже тренерський штаб відповідав за те, щоб наші збірники якнайкраще підійшли до звітної зустрічі.

– У стартовому складі збірної України ми побачили великі зміни, якщо порівнювати ігри з Албанією та Чехією, шість нових гравців. Це нормальна реакція Сергія Реброва на невдачу з Албанією?

– Тренерському штабу необхідно було враховувати фізичний стан кожного з футболістів – ці показники завжди враховуються та й матчі поділяло кілька днів. Вихід на поле Степаненка читався – чеські футболісти досить потужні та атлетичні, проти них потрібно часто грати у нижньому блоці.

– Яким вам запам’ятався перший тайм?

– Знову перший тайм залишив подвійне враження. Вже на п’яту хвилину ми могли розраховувати на забитий м’яч. Ванат цілком міг краще використовувати помилку захисника і відкривати рахунок. Думаю, що у чемпіонаті України він би забив гол. Але тут нерв матчу йому завадив, а можливо, й досвіду не вистачило.

До 10-ї хвилини господарі освоїлися на своєму стадіоні та прибрали ініціативу до своїх рук. Тут хочу відійти від самого футболу та сказати слова подяки нашим уболівальникам, які були справжніми господарями на трибунах у Празі. Їх було видно і добре чути, а от чеські фанати були у чисельній меншості.

Продовжуючи тему футболу, то поступово наших гравців оборони господарі почали тиснути у штрафний майданчик і ми почали знову робити помилки. На 21-й хвилині Шапаренко, мабуть, не хотів вибивати м’яч на кутовий, перебуваючи недалеко від воріт Трубіна. Все закінчилося відбором м’яча та пропущеним м’ячем. Незабаром і Зінченко грубо помилився у власному штрафному майданчику – такі помилки в Європі зазвичай не пробачають.

Наш гол у відповідь був гарний. Напевно, у цій атаці наші футболісти зробили 12 точних передач поспіль і все закінчилося класним навісом у штрафний майданчик від Шапаренка на Ваната. Владислав уперше забив за національну збірну. До речі, ми помітили, що Шапаренко та Судакову комфортніше грати у зоні лівого інсайду, ближче до позиції Мудрика. Там трапляється якийсь перекіс та тренерському штабу потрібно знайти оптимальні позиції для наших лідерів півзахисту. І це також важливий фактор, який допоможе збірній України грати краще.

– Однак піти на перерву за нічийного рахунку нам не вдалося…

– Так. За рахунку 1:1 ми знову відкотилися назад, хоч і заслугу чеських футболістів ми не применшуватимемо. Агресія чеських гравців – і знову ми помиляємось біля своїх воріт. Степаненко невдало вибив у центр штрафного майданчика і гравець господарів, що набіг, потужно пробив повз Трубіна.

Тут хочу процитувати слова головного тренера збірної Чехії Івана Гашека: «Можливо, ми думали, що гратимемо у добре пошитому костюмі, але нам довелося одягнути робочі комбінезони, вгризтися в землю та боротися, компенсуючи цим проблеми з грою». Ці слова багато про що говорять, адже три дні тому у Тбілісі, збірна Чехії була розгромлена.

– Чому Сергій Ребров не робив заміни до 69 хвилини зустрічі? Адже ми програвали…

– Важко дати відповідь на це запитання, тут усе вирішує Ребров. Зауважу, що заміна Андрія Ярмоленка напрошувалася – він не міг встигати за інтенсивністю цієї гри.

– Як ви вважаєте, пенальті у ворота нашої збірної був призначенй, шотландським арбітром справедливо?

– Думаю, що, так. Матвієнко не грав головою, м’яч влучив йому в руку. Ось якби м’яч зрикошетив від голови в руку – тоді інша річ.

– Після матчу довелося прочитати думку, що залишивши на лаві запасних Судакова та Циганкова наш тренерський штаб збив з них золотий пил. Що ви скажете з цього приводу?

– Я не думаю, що Сергій Ребров таким чином виховував Судакова та Циганкова. У нас у грі з Албанією на лаві запасних сидів Зінченко. Давайте так – у півзахисті ми маємо здорову конкуренцію. Хтось все одно залишиться на лаві запасних. Є конкуренція і в атаці – Яремчук, Ванат та Довбик намагаються виявити себе на тренуваннях. Хоча тому ж таки Довбику зараз нелегко – адаптація в італійському футболі проходить для нього важко.

Але я хотів би підтримати всіх наших футболістів – вони найкращі зараз в Україні. Критикувати, причому огульно – найлегше. А щодо Сергія Реброва, то мені здається, йому більше до душі робота клубним тренером. Там, де потрібно працювати щодня. А у збірній України всі збираються один раз на місяць чи навіть раз на два місяці. Що ти можеш там натренувати? Одне тренування відновне, гра передматчева – і в бій.

– Якщо ми подивимося в турнірну таблицю групи В1, то побачимо непривабливу картину – збірна України знаходиться на останньому місці з нулем очок. У жовтні у нас номінально домашні поєдинки у Польщі з Грузією та Чехією. У нас є ще шанси посісти перше місце у групі?

– У мене віра у це ще є. Якщо ми обіграємо грузинську збірну та чеську, то вклинемося у боротьбу за перше місце. Усі розуміють – окуляри втрачати більше нам не можна.

Наведу приклад гри збірної Грузії, яка здобула дві перемоги у нашій групі. Я переглянув огляд матчу в Тирані – Албанія – Грузія. У досить важкому поєдинку грузини вірили у свої сили і дуже хотіли перемогти і зрештою це їм вдалося. Нашим хлопцям поки що цього не вистачає. А щодо ситуації в цілому, то у нас є головне завдання – потрапити на чемпіонат світу 2026. Навесні почнуться відбіркові ігри і там уже все буде видно, чи впорається наш тренерський штаб із цим завданням.