Владислав ВАНАТ: "Я запитав у Буяльського та Ярмоленка, чи можна мені пробити пенальтi. Вони дозволили"

- Владиславе, вітаємо з перемогою. Які емоції після подолання другого раунду кваліфікації Ліги чемпіонів?

- Емоції дуже позитивні, але немає навіть сил, аби якось їх охарактеризувати. Задоволені, що пройшли далі, виграли впевнено обидва матчі, та ще й у такого суперника, на якого мотивація була позамежна.

- Загалом після результату першого матчу легко було налаштовуватися на поєдинок-відповідь?

- Не те, щоб легко. Розуміли, що в нас є перевага в чотири голи, але це не грало ролі, оскільки мали вийти й загнати цю команду куди подалі.

- В епізоді з пенальті ви вирішували з Ярмоленком, хто битиме, або ти знав напевно, що самостійно виконаєш 11-метровий?

- Я запитав у Буяльського та Ярмоленка, чи можна мені пробити. Вони дозволили, тож дякую їм за це. Футбол – командна гра, і вони вчинили по-командному, дали мені пробити, тож вдячний їм.

- Загалом між собою обговорювали, що ця перемога вкрай важлива для України?

- Звичайно, всі читають новини, і те, що відбувалося протягом цих двох ігор, яке було напруження в соцмережах та в Інтернеті, всі все розуміли. Тому добре, що вдалося виграти, тим паче настільки впевнено.

- Тепер попереду «Рейнджерс». Передивлявся вже майбутнього суперника або до матчу-відповіді проти «Партизана» таких думок ще не було?

- Ні, не дивився, чекав другого матчу проти «Партизана», щоб остаточно оформити вихід до наступного раунду. Вже від завтрашнього дня будемо готуватися до «Рейнджерс».

- Загалом як оціниш рівень підготовки до нового сезону? По зіграних проти «Партизана» матчах чи відчуваєш, що команда перебуває в своїй найкращій формі?

- Я вважаю, що підготовка ще триває, чемпіонат навіть ще не почався. Усі готуються, намагаються викладатися на сто відсотків. Зрозуміло, що в перших іграх це важко поки, але будемо додавати. Тим паче, ще є куди.

- Як команда підтримала Максима Дячука, який отримав важку травму?

- У роздягальні його не було. Я так розумію, він поїхав до лікарні. Звичайно, ще коли на полі він сідав до машини, усі казали йому, щоб він не розчаровувався та тримався. Бажаємо йому лише здоров’я.