"Вболіватиму за своїх, але переможе "Динамо": серб, який грав за 6 українських клубів, – про трабли і порожні трибуни "Партизана"

Геннадій Чеховський додзвонився до екс-хавбека Александра Трішовича, зірки УПЛ "нульових" та початку 2010-х.

Київське Динамо розпочне 23 липня черговий похід за славою з другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. У польському Любліні срібний призер чемпіонату України прийме другу команду Сербії – Партизан.

Суперник не з простих і зі славною історією. Партизан брав участь у першому розіграші Кубка європейських чемпіонів, першим з Піденно-Східної Європи дістався фіналу КЄЧ, став першим сербським клубом, який пробився до групового турніру Ліги чемпіонів.

Опоненти вже зустрічалися раніше. У груповому турнірі Ліги Європи 2017/18 Динамо двічі здолало Партизан – 4:1 на Олімпійському та 3:2 – у Белграді.

Детальніше про сучасний Партизан Футбол 24 розповів колишній гравець Волині, Кривбасу, Металіста, Чорноморця, Закарпаття і Говерли Александр Трішович. Здобувши дві бронзові нагороди чемпіонату України з харківським клубом, півзахисник повернувся на батьківщину, грав за Раднічкі, а нині тренує Слогу з Кралево, звідки він родом.

– Пане Александре, з реформою Ліги чемпіонів сильні суперники потрапляють один одному вже на другій стадії кваліфікації. Що кажуть у Сербії після жеребкування, яке визначило пару Партизан – Динамо?

– Це буде дуже важке протистояння. Тут усі знають про Динамо, якого воно рівня, яку якість гри демонструє. Адже київський клуб постійно грає в єврокубках, зокрема й у Лізі чемпіонів. До суперника ставляться з дуже великою повагою.

– Що зараз собою являє Партизан?

– Зазначу, що останні сім років чемпіоном Сербії є Црвена Звєзда, а Партизан зумів за цей час лише тричі перемогти в Кубку країни. Суперник Динамо поки що не може скласти гідну конкуренцію лідеру в національній першості. У клубі є певні проблеми, які вони не можуть вирішити. Невдачі в чемпіонаті потягнули за собою напружені стосунки з уболівальниками. Фанати не хочуть миритися з другорядною роллю команди і, звісно, постійно вимагають від керівництва Партизана рішень, які б призвели до перемоги в першості Сербії. Питання стоїть руба: президент, генеральний і спортивний директори мають піти. А поки що на домашні ігри команди приходить дуже мало глядачів.

– Минулого сезону Партизан тренував колишній гравець і асистент тренера Шахтаря Ігор Дуляй. Чому, на ваш погляд, йому довелося покинути клуб?

– Зазначу, що коли Ігор тренував команду, то вболівальники його роботу сприймали позитивно. Він – великий гравець, легенда клубу. Глядачі почали повертатися на стадіон. Але вже весною стало зрозуміло, що чемпіоном знову стане Црвена Звєзда. Коли він пішов, усе повернулося назад. Відносини між керівництвом і фанатами знову стали напруженими.

– Те, що Партизан, хоч як старається, не може виграти національний чемпіонат, якось впливає на футболістів?

– Звичайно. Коли команда сім років не може виконати поставлене завдання, то відсутність потрібного результату впливає на колектив, футболістів. З’являється психологічний тиск, гравці втрачають упевненість.

Зараз прийшов новий тренер – Александр Станоєвіч. Він уже третій раз повертається в Партизан. Дуже кваліфікований тренер. При ньому завжди на полі показова дисципліна, він прагне, щоб команда не мучилася, а грала. Його команди завжди добре готові функціонально. Звісно, пріоритет у Партизана на сьогодні – це пройти київське Динамо. Успіх поверне прихильність уболівальників.

– У чому козирі Партизана – він прихильник гри від оборони чи сповідує гостроатакувальний футбол?

– Відзначу атакувальний потенціал. У них є дуже швидкісні футболісти, такі, як бразилець Матеус Салданья і Самед Баздар. Вони вміють зберегти м’яч, вміють ним розпорядитися, добре бачать поле. Вони й вели команду за собою в минулому сезоні. А найкращим гравцем, мабуть, був воротар Александар Йовановіч. Це певною мірою говорить про проблеми команди в захисті.

Зараз повернувся зі швейцарського Базеля форвард Джордж Йовановіч. Є ще новачки, але їм до старту сезону оцінку дати поки що важко. Партизан – доволі інтернаціональна команда. Є гравці з Кореї, Франції, Нідерландів, Гани, Сенегалу, Конго, Боснії, Гондурасу. Більшість з них – півзахисники, і, ще раз підкреслю, швидкісні.

– Партизан поступився Црвені Звєзді майже 20 очками в чемпіонаті Сербії. Це чемпіон такий сильний, чи суперник Динамо посереднього рівня?

– Црвена Звєзда – безумовний лідер сербського футболу. Там кваліфіковане керівництво, тренер, селекційна служба вправно працює. Усі рухаються в одному напрямку. Традиції, які закладалися раніше й втілилися в перемогу у Кубку європейських чемпіонів-1991, живуть. Партизан – також легендарний клуб, має свою славну історію, але на нинішньому етапі вони поступаються конкурентам. Звідси й нервова атмосфера навколо команди.

– Партизан прийматиме Динамо за порожніх трибун. В Україні в умовах війни звикли грати без уболівальників, а для сербського клубу – це дуже суттєва втрата переваги в домашньому матчі?

– Безумовно. Тут фанати не тільки палко підтримують команду під час ігор. Вони мають вплив на рішення клубу. Тобто футболісти й уболівальники – єдине ціле. Зараз однієї частинки цього цілого не буде. Звичайно, це відіб’ється на грі. І може мати вирішальне значення. Бо в Белграді буде матч-відповідь. У першій грі, 23 липня, не скажу, що буде нічия, хтось виграє, але переможець пари визначиться в Сербії.

– Хто, на ваш погляд, пройде другий раунд кваліфікації Ліги чемпіонів?

– Динамо. Я не фанат київської команди, і, як уболівальник, звичайно, я бажаю перемоги сербському клубу. Втім, на мою думку, київський клуб сильніший і пройде далі.

Фото - ФК "Металіст"