Георгій СУДАКОВ: "Мені немає сенсу себе продавати. Якщо хтось подумав, що я граю тільки на себе, то це хибна думка"

Півзахисник збірної України Георгій Судаков на прес-конференції відповів на питання журналістів.

– Чи дивились ви матч Бельгії? Чи рахували розклади, що треба зробити, щоб вийти з групи?

– Так, дивились матч, звичайно. Всі думали про результат, але розуміємо, що як би вони не зіграли все залежить тільки від нас. Налаштовуємось, відштовхуємось тільки від своєї гри.

– Ви переглядали вчора матч Бельгії. На що потрібно звернути увагу нашій збірній? Чи, можливо, на кого?

– Футбол – це командна гра. Як я вже казав, все залежить тільки від нас. Звичайно, Бельгія має зіркових футболістів: Де Брюйне, Доку, Лукаку, Тілеманс. Неймовірно сильна команда, але, як показує практика на прикладі Словаччини, вони теж можуть програвати. До гри, в принципі, всі рівні. Якщо ми зіграємо свою найкращу гру і не будемо нікого боятися, то, думаю, в нас є великі шанси на позитивний результат.

– Запитання про безпеку на Євро. Ми – країна, яка воює. Як ви відчули безпеку на Євро? Наскільки багато уваги поліцейських біля вас? Можливо, були якісь ситуації з точку зору безпеки?

– З першого дня був дуже здивований. Коли ми їздимо на ігри, то з нами літає вертоліт. Поліції дуже багато. Я чув, що до нашої збірної особливо прикута увага якраз з точки зору безпеки. Провокацій не було, я такого не чув. Всі до нас дуже добре ставляться і поважають. Тому якихось поганих ситуацій ще не було.

– Нам після матчу зі Словаччиною Сергій Ребров та дехто з гравців говорили, що була установка переважно для центральних півзахисників грати вище, ближче до воріт суперника, насичувати останню третину поля. Які ваші функції були під час гри? Які моменти стали ключовими? Чи допоможе такий підхід проти Бельгії?

– Звичайно, ми робили висновки після гри проти Румунії. Розуміли, що треба змінювати щось на футбольному полі. Моя роль була грати вище, між лініями. Але Словаччина грала дуже компактно, тож важко було знаходити там м’яч. У першому таймі я декілька разів опускався, щоб розвертати атаки. На Андрія Ярмоленка кілька разів, між лініями виходило.

Словаччина почала дуже агресивно. Ми, напевно, трохи не очікували такого. Добре, що в другому таймі перебудувалися і почали грати агресивніше в пресингу та вище підійматися. У нас багато якісних футболістів – той же Коля Шапаренко, Бражко. Мені не було сенсу навіть опускатися ще нижче, щоб забирати м’яч у них та наших захисників. Також Олександр Зінченко. Він в принципі грав як захисник, але всі розуміють його якості. Він може зіграти і між лініями, і більше на атаку. Тому я хотів знайти м’яч там.

Розумів, наскільки важливо було бути біля чужих воріт. Тому якраз коли Шапаренко забив перший гол, то нас було багато в штрафному майданчику. Сьогодні в нас була теорія і ми це побачили. Як ми знаємо, що чим більше людей в штрафному майданчику – тим більша ймовірність забити гол.

– Зараз в Україні проблеми з електроенергією. Люди мають вибір: зарядити свої гаджети та підключити холодильник чи подивитися гру. Чи ви знаєте про це і чи відчуваєте, що отримуєте через цю проблему менше підтримки?

– Я знаю, тому що живу в Україні. Я з цим зіштовхувався вже неодноразово. Я зі своєю дитиною застрягав у ліфті, я знаю ці емоції. Пам’ятаю цей наляканий погляд дитини. Це велика катастрофа – те, що відбувається зараз. Те, що ми граємо на Євро, – це неймовірне досягнення, тому що ми об’єднуємо людей та всю державу.

Люди збираються десь, хто має електроенергію та доступ до інтернету, до телевізора, і дивляться нашу гру. Я вважаю, що це неймовірне досягнення і неймовірна подія. Звичайно, ти з цим нічого не можеш зробити. Всі розуміють чому це так і наслідки цього. Але я пишаюся нашою країною, що ми можемо підлаштуватися навіть під такі умови, можемо подивитися гру на будь-якій території. Я знаю, що наші воїни дивляться і в окопах, і де тільки можливо. Як я вже сказав, я можу тільки пишатися нашою країною.

– Ще після першого матчу з Румунією деякі експерти казали, що ви намагаєтеся себе продати. Я сьогодні запитала у Фабріціо Романо про вашу гру на Євро, а він відповів у своєму стилі: «Top player». Чи якось ви з ним спілкуєтеся? Наскільки тиснуть чутки навколо трансферу на вас?

– Якщо чесно, я взагалі не звертаю на це увагу. З Фабріціо ми не спілкуємося. Я йому нічого не пишу, а він інколи може відповісти мені на історію або залишити коментар. Щодо чуток про трансфер, то я на це не звертаю увагу. Готуюся на кожну гру на максимум і знаю, що все залежить тільки він мене. Зараз я до цього ставлюся з холодною головою.

Мені немає сенсу себе продавати, адже футбол – це команда гра. Я не з тих футболістів, які можуть взяти м’яч як Мессі або той самий Мудрик і оббігти футболістів. Мені треба грати тільки на команду. Якщо хтось подумав після першої гри, що я граю тільки на себе, то це дуже хибна думка. Якщо я в якихось моментах взяв ініціативу на себе, то тільки я прийняв таке рішення. Можливо, воно було помилкове. Не можу сказати, що я граю на себе чи себе продаю.

– Питання про проблемні перші тайми у збірній, які ми часто програємо. Чи аналізували ви, в чому проблема і як це виправити у майбутньому? У нас буде на 1 день більше відновлення, порівняно з Бельгією. Наскільки це може стати нашою перевагою?

– Якщо чесно, то складно відповісти на це питання. Ми самі про це думали і постійно Сергій Станіславович на цьому нам наголошує. Не розумію сам, чому так складається. Це вже систематично, ми це розуміємо. Не знаю, чому так, що ми починаємо грати, коли пропускаємо.

Більше відновлення? Я думаю, що на такому рівні немає якоїсь… Всі на сто відсотків готуються до гри. Можливо, навіть один день не може якось допомогти чи ще щось. Бельгія має неймовірних футболістів і ротацію. Що ми, що вони мають підійти до цієї гри на сто відсотків.

– Чи показував Ребров, як успішно грати проти Лукаку на прикладі матчів «Динамо» проти «Евертона», коли Хачеріді зіграв добре? Хто для вас приклад для наслідування серед українських та світових півзахисників?

– Напевно, на моїй позиції зараз Де Брйюне, Фоден, Бернарду Сілва – топ-3. В історії збірної України? Руслан Ротань. Я більше нікого не знаю. Жартую. Зінченко, звичайно, і нехай буде Коля Шапаренко. Я просто не пам’ятаю, хто раніше грав.

– Ситуація в групі складається так, що нічийного результату може не вистачити для виходу з групи. Чи розумієте ви, що проти бельгійців нам потрібно грати на перемогу?

– Звичайно, ми це розуміємо. Ніхто жодного разу не думав у команді грати на нічию. Всі готуються тільки на перемогу.

– Це Євро – це платформа, щоб показати все, що відбувається в Україні під час війни. Вчора ми бачили, що Роман Яремчук виставив пост зі закликом звільнити захисників «Азовсталі». Вчора ми бачили чергову атаку на Харків, де загинули декілька людей і було багато поранених. Чи маєте ви меседж до світу щодо чергової атаки і про те, що росія продовжує робити щодня?

– Те, що ми приїхали на цей турнір, як я вже казав, – це велике досягнення і велика мотивація представляти нашу країну і показати світу та Європі, що відбувається в нашій країні. Як ви сказали, це атаки, відключення світла, весь геноцид в нашій країні. Наша задача – якомога довше залишитися на Євро, тому що для нас ще одна можливість показати від гри до гри, що відбувається в нашій країні.

–У матчі проти Словаччини збірна України була наймолодшою командою на Євро. Ви, як і кілька ваших колег, виступали ще за молодіжку на чемпіонаті Європи. За вашими враженнями, яких якостей отримала збірна України через такий приплив молодості та юності?

– Перед Євро багато хто казав про хороше поєднання молодості та досвіду. Я можу сказати, що, незважаючи на свій вік чи він моїх партнерів, у нас відбувся хороший досвід. Ми зіграли і молодіжне Євро, 3 роки тому я поїхав з національною командою (не вийшов, але був там). Такими кроками, але неймовірна можливість сталася в нас у чемпіонаті, що у «Шахтарі» ми почали грати більше українськими футболістами.

Раніше грали більше іноземці. Це перевернуло трохи увагу до молодих українських футболістів і зараз ми бачимо багато людей, які їдуть грати до топ-5 чемпіонів. Це, напевно, вперше в історії так багато. Якраз прикладом таких футболістів, як Мудрик, Циганков, Довбик, Зінченко, прикута увага до молодих українських футболістів. Вони зараз розвиваються і в них почали вірити. Це найголовніше.

Раніше, поки тобі не виповнилося 25, на тебе не звертали увагу. Зараз весь футбольний світ дуже сильно омолоджується. Ми бачимо приклад іспанця, який в 16-17 років грає на світовому рівні. Я не знаю, як можна так в такому віці… Я згадую себе в 16 років, коли мене взяли на збори в U-19, як хвилювався. Нам потрібно звикнути до цього психологічного навантаження. Якості є у всіх футболістів, а ментально бути на такому рівні – це дуже складно.