Звикайте жити без світла. Що відбувається з енергосистемою, і як довго триватимуть відключення світла

Від початку повномасштабної війни ми втратили 35 ГВт генерації, пише газета Financial Times. Виробництво електроенергії в Україні було одним із найбільших у Європі – близько 55 ГВт, тепер же лишилося менше 20 ГВт. Усе через агресію Росії і її обстріли критичної інфраструктури.

І хоча Міненерго звинуватило видання в розповсюдженні ІПСО та наративів ворога, прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду наголосив, що наслідки російських атак на енергетику країни – довгострокові.

"Заощадження буде частиною нашого повсякденного життя в наступні роки. Наша мета – економити на всіх рівнях: від великих підприємств до окремих будинків і квартир", – сказав він.

Прикрий стан вітчизняної енергосистеми спонукав уряд до непопулярного рішення – підвищення тарифів на електроенергію як для бізнесу, так і побутових споживачів. Проте й цього може виявитися замало.

"На нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів. Увесь цей час триває ремонтна кампанія на об’єктах генерації, розподілу та передачі. На жаль, розуміємо, що обстріли енергетики з боку ворога будуть продовжуватися, маємо задіяти всі можливі ресурси", – каже міністр енергетики Герман Галущенко.

Один із найважливіших ресурсів у цій битві з темрявою – допомога міжнародних партнерів. Навесні 2022 року був створений Фонд підтримки енергетики України, загальна сума внесків до якого становить понад 494 млн євро.

Утім, відключення електрики в Україні тривають. Наразі про повноцінний блекаут не йдеться, але ситуація сутужна – українці отримують електроенергію дозовано за графіками, а в разі перевищення лімітів споживання, залишаються без живлення годинами. І якщо стан енергосистеми не покращиться, взимку, прогнозують експерти, лише кілька годин на добу буде зі світлом.

Тим часом ціни на генератори та зарядні станції, які після "чорної зими" 2022-го розпродавали зі знижками, знову дорожчають через підвищення попиту.

БізнесЦензор розбирався, що відбувається з нашою енергетикою, і до яких варіантів розвитку подій варто готуватися.

Нищити українську енергосистему Росія почала в жовтні 2022 року. Але найбільших пошкоджень від початку повномасштабної війни вона зазнала під час другої хвилі масштабних обстрілів, що розпочалася в березні цього року. Втрати офіційно оцінюють у 9,2 ГВт потужностей генерації.

Здебільшого рятує те, що більше половини електроенергії в країні виробляють атомні станції. Бити по них росіяни не ризикують (принаймні поки що), хоча й окупували найбільшу в Європі АЕС – Запорізьку, яка зараз електроенергію не виробляє взагалі.

Утім, вироблена атомом електроенергія – це база, яка використовується протягом дня. Різко збільшувати чи зменшувати виробництво електроенергії на АЕС неможливо, адже це небезпечно.

Маневрові потужності, що швидко реагують на зміни рівня споживання електрики, забезпечують ТЕС. Але нині Росія пошкодила або повністю зруйнувала всі українські теплоелектростанції. Їхня частка у виробництві електроенергії, за даними Укренерго, не перевищує 5%, тоді ж як до повномасштабної війни цей показник сягав майже 24%.

Окрім того, росіяни знищили 80% ТЕЦ. Усі великі ГЕС, зокрема Дніпровська, пошкоджені – по них випустили понад сотню ракет. А Каховську ГЕС окупанти підірвали рік тому – 6 червня 2023 року.

Мапа знищених чи пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури на основі даних з відкритих джерел. Графіка: телеграм-канал ВРБ

З початком цьогорічного літа росіяни почали завдавати ударів по українських сонячних електростанціях, повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

У 2022 році СЕС займали близько 5% від загального обсягу генерації в Україні. Зараз цей відсоток значно вищий, але не через різке збільшення площ сонячних панелей, а тому, що інші види генерації зазнали втрат після російських атак. Енергію з відновлювальних джерел використовують для балансування системи.

Також під удар потрапляють розподільчі станції і трансформатори по всій країні. Тобто може бути ситуація, коли виробленої електроенергії вистачає, але її неможливо доставити в конкретне місце. Як, наприклад, це було в квітні в Харкові.

Дефіцит електроенергії у системі намагаються подолати імпортом з Європи. Але, по-перше, це дорого, по-друге, покрити брак на 100% неможливо, хоч Україна й імпортувала в травні рекордний обсяг електроенергії – 448 тис. МВт-год.

Тоді підставили плече п’ять країн: Угорщина, Словаччина, які сукупно забезпечили 70% поставок, а також Румунія, Польща та Молдова.

Максимальна ж технічна можливість імпорту електроенергії до України з грудня минулого року – 1,7 ГВт на годину. Очевидно, що користуватися аварійною допомогою цілодобово – нонсенс не тільки через пропускну здатність. Минулоріч Forbes підрахував, що лише в серпні в умовах аномальної спеки Укренерго витратило до 6 млн євро на аварійні поставки – 1 МВт тоді обходився до 309 євро.

Обсяги споживання електроенергії прив’язане до погодних умов – вони зростають, коли стає спекотніше або прохолодніше через використання кондиціонерів або ж, відповідно, обігрівачів. Наприклад, директор YASNO Сергій Коваленко зараз каже, що київські кондиціонери потребують більше енергії, ніж декотрі обласні центри.

"От ви смієтесь, а кондиціонери у Києві дали 350 МВт в день. Це більше ніж деякі обласні центри", – написав він 5 червня у соцмережі X, не пояснивши, правда, в який спосіб велися підрахунки.

Найважча ситуація очікується в середині літа. Щоденні дефіцити електроенергії прогнозовано зростуть через спеку зі збільшенням споживання.

Власне, коли виникає діра у мережі, постає питання відключень. Першими обмежують промислових споживачів. Коли не допомагає – беруться за побутових. Загалом відключення бувають двох видів:

стабілізаційні – ті, що відбуваються по заздалегідь складених графіках. Вони за інформацією YASNO тривають до 4 годин;

аварійні – найбільш хаотичні, бо використовуються за потреби поза графіками без конкретної тривалості. Їх застосовують, коли перевищуються ліміти споживання, що централізовано встановлюються на кожну область.

Проте є скарги. З огляду на них Кабмін доручив обленерго переглянути графіки в бік більшої справедливості. Так звані "справедливі графіки" мають повноцінно запрацювати вже з 24 червня, тобто за місяць від ухваленого урядом рішення. У тестовому режимі їх почали застосовувати з 8 червня.

Узагалі ж красномовний приклад несправедливості чинної методики щодо лімітів споживання електроенергії – це Київ. Адже вона не враховує наявність критичної інфраструктури в якомусь з регіонів. У Києві багато інфраструктури, яка працює не на киян, а на всю країну. Власне, з цієї причини відключень у Києві більше, ніж у середньому по Україні.

"У Києві середньо тривалість відключень у 2-3 рази більша. Чому? Бо методика не враховує критичну інфраструктуру. Вона працює на всю країну, але ліміти відбирає саме у киян. Зрештою, коли в багатьох регіонах відключення по дві години, у Києві може бути по 8-10 годин", – пояснював раніше в коментарі журналістам директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

Ситуація зі світлом у країні обтяжена ще й тим, що наразі триває планова ремонтна кампанія в межах підготовки до зими. Утім, у ніч на 8 червня в роботу вийшов додатковий блок на АЕС, що ненадовго має покращити стан в енергосистемі.

"Це на два тижні дасть приємну приварку до потужності, якою ми володіємо по всій системі. Тобто графіки не зникнуть, але стануть м’якші", – заявив голова Укренерго Володимир Кудрицький.

За словами радника прем’єр-міністра та члена наглядової ради Укренерго Юрія Бойка, відключення світла можуть тривати до серпня-вересня. А взимку дефіцит в енергосистемі буде навіть за теплої погоди, бо шансів повністю відновити знищену генерацію немає.

Загалом масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури значні. Ситуація значно гірша, ніж минулого року, адже потужностей, які можуть підстрахувати систему, поки відновлюються зруйновані електростанції, практично не залишилося.

З 1 червня зросли тарифи на електроенергію як для бізнесу, так і для населення.

У вечірні години пік бізнес тепер платитиме за електрику на 20% більше. У певні нічні години тарифи зросли більш ніж удвічі.

Так, на ринку на добу наперед Національна комісія, яка здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) встановила такі максимальні граничні ціни:

з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 – 5600 грн/МВт-година (було 3000 грн/МВт-година);

з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 – 6900 грн/МВт-год (було з 07:00 до 08:00 – 5600 грн/МВт-год);

з 17:00 до 23:00 – 9000 грн/МВт-година (було – 7500 грн/МВт-година).

Водночас мінімальна гранична ціна залишається на рівні 10 грн/МВт-год.

Тарифи на балансуючому ринку змінилися так:

з 00:00 до 07:00 – 6600 грн/МВт-година (було 4000 грн/МВт-година);

з 7:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 – ціна залишилася 8250 грн/МВт-година;

з 17:00 до 23:00 – 10 000 грн/МВт-година (було 8250 грн/МВт-година);

з 23:00 до 00:00 – 8250 грн/МВт-година (було 4000 грн/МВт-година).

Вартість кіловата для населення зросла на 60% – з 2,64 грн до 4,32 грн. Цей тариф, як кажуть в Міненерго, покриває собівартість виробництва та передачі електроенергії.

"Тариф складається виключно із собівартості витрат, без жодної копійки будь-якої надбавки. Ринкова ж вартість однієї кіловат-години складає більше 7,5 грн", – наголошує заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Необхідність підняття тарифів в уряді пояснюють ремонтом зруйнованої інфраструктури. Водночас радниця міністра енергетики Лана Зеркаль каже, що не бачить зв’язку між підвищенням тарифів і відновленням потужностей.

"Нам кажуть, що необхідно підняти тариф, щоби покрити все, пов’язане з відбудовою. Це неприкрита брехня. Підняття тарифу має єдину ціль – покращити економічне становище Енергоатому, який в страшних боргах. З ремонтними роботами підвищення тарифу ніяк не пов’язане. Бо ті ж європейці виділяють для України на ремонтні роботи вже два роки сотні мільйонів. І за потреби ці видатки можуть бути збільшені.

У бюджеті України лежить від Світового банку $200 млн грантів на підготовку та проходження зимового періоду, саме на ремонтні роботи. Вони можуть це збільшити до $300 млн, якщо ми попросимо позику під дуже маленькі відсотки. Але цього не робиться, замість – збільшується тариф", – розповіла вона в програмі "Рандеву з Яніною Соколовою".

Схожу думку висловив і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Кількість додатково отриманих коштів через підняття тарифів для населення він оцінює приблизно в 50 млрд грн на рік. Ця сума буде розподілена за встановленим алгоритмом. 15% коштів передаватимуться для роботи підприємств Укргідроенерго, решта – Енергоатому. Водночас, за словами Харченка, саме гідрогенерація зазнала суттєвих ушкоджень і потребує найбільше ресурсів для відновлення.

На думку експерта, напередодні затвердження нових тарифів необхідно було змінити систему розподілу та пояснити населенню, як використовуватимуться ці кошти. Олександр Харченко вважає, що "нічого більш неправильного прийняти було не можна".

Енергоатом зі свого боку, каже, що це все брехня, жодного додаткового доходу від підвищення тарифів компанія не отримуватиме.

"До відома всіх "експертів", які спекулюють на темі підвищення урядом тарифів для населення "на користь Енергоатома": Енергоатом ні копійки не отримує від підвищення тарифів. Енергоатом, як найбільший і надійний виробник електроенергії для нашої держави, й надалі покриватиме різницю у ринковому та дійсному тарифах для населення за власний рахунок. Ми продовжуємо забезпечувати громадян та промисловість України електроенергією на тих потужностях, які можливі під час проведення планово-попереджувальних ремонтів влітку. Робимо все можливе, щоб взимку працювали всі наші енергоблоки і у всіх домівках українців було світло і тепло", – зазначили в компанії

Наразі складно давати якісь чіткі прогнози, адже не зрозуміло, скільки можна відремонтувати. Гендиректор YASNO Сергій Коваленко в інтерв’ю Економічній правді озвучив свої очікування щодо дефіциту електроенергії – за оптимістичних сценаріїв він не перевищить 25%.

"Усе залежить від додаткових чинників: чи будуть обстріли, яку кількість генеруючих потужностей відновлять, яка буде температура", – каже він.

Найгірший сценарій – 35% часу у нас не буде електроенергії. У годинах це 8-9 годин на добу без світла.

Зі свого боку голова Спілки споживачів компослуг Олег Попенко через проблеми з генерацією електроенергії прогнозує складну зиму особливо для багатоквартирних будинків. За його словами, пережити зиму буде легше у приватному секторі, бо там можна встановити генератор, твердопаливний котел тощо.

Попенко звертає увагу, що швидко відновити генерацію за короткий проміжок часу неможливо, знадобиться рік-два.

"Тому люди повинні зараз думати і шукати можливість переїжджати або в інше місто, або в області, де буде електроенергія. А краще дивитися в сторону приватного сектору, щоб запобігти всім проблемам, які можуть виникнути взимку", – радить експерт.