Андрій ЛУНІН:

Андрій ЛУНІН: "Для мене було важливо бути на фіналі ЛЧ, бо пропустити і гру, і нагородження – це удар. А так усе закінчилося добре"

Голкіпер «Реала» та збірної України Андрій Лунін поділився емоціями від своєї другої перемоги в Лізі чемпіонів з мадридським клубом.

– Вітаю тебе з Кубком чемпіонів. Це вже другий такий трофей у твоїй кар’єрі. Які емоції ти пережив, коли пролунав фінальний свисток, і коли знову взяв у руки цей кубок?

– Коли пролунав фінальний свисток, то всі були щасливі. А до гри було певне розчарування через хворобу. Пройшовши такий весь шлях, звісно, хочеться зіграти в фіналі. Це остання, найголовніша гра.

Але я розумію, який вклад зробив, і також було важливо для мене бути присутнім на фіналі. Бо пропустити і гру, і нагородження, і все – це був би такий удар. А так усе закінчилося добре.

– Розкажи більш детально, тому що ми з преси, з соцмереж знаємо про те, що ти захворів. Що це була за хвороба? Коли було прийняте рішення, що ти з командою не можеш відправитися разом на фінал?

– Там просто зробили тест на віруси – і показало вірус Б. Я гадки не маю, що то таке. Мені сказали, що це трохи заразно, і тому я не можу працювати з командою. Хоча я вже себе почував добре, але тільки через те, що це передається, мене відсторонили.

Тому я працював вдома і вже перед вильотом на фінал мені зробили повторний тест – вже не було нічого, і я зміг вийти на розминку нормально, повноцінно.

– Яке було перше відчуття, коли ти вже остаточно для себе зрозумів, що у фіналі буде стояти Куртуа?

– Не знаю, яке відчуття. Як мінімум, не дуже приємно, але я намагався про це майже не думати, бо чим більше думаєш – тим більше заганяєшся.

Мене, напевно, врятувала сім’я в плані, що дитина, дружина, якісь певні свої проблема, рутина. Плюс пару днів я був прикований до ліжка з температурою, з болями, з усім, тому якось воно не до думок було, – сказав Лунін.