Iлля ЗАБАРНИЙ: "Коли був у "Динамо", то лише лідери команди не втрачали м'яч на тренуванні, а у "Борнмуті" – ніхто не втрачає"

Захисник "Борнмуту" Ілля Забарний розповів, що його здивувало на перших тренуваннях у складі цієї команди.

– Згадай період ще до переходу до «Борнмута», коли ця сага почалася. Як вона впливала на тебе? Про тебе дуже багато писали - "Тоттенхем", різні клуби.

- Так, писали, але й раніше писали. Я вже звик до цього. Мені ніхто не дзвонив, не казав, що мене хоче умовний «Тоттенхем» чи ще хтось. Я був тоді на зборах і бачив, що писали щось в інтернеті.

Але вже підходило трансферне вікно до кінця, і я отримав травму. Це було зненацька, в останній день трансферного вікна я вилетів. Ближче до ночі мене набрали, сказали, що треба бути у Лондоні. Мені взяли квиток на нічний рейс, і я полетів.

– «Борнмут» на той момент був у зоні вильоту, незрозуміло, який рівень цього клубу. Чи не було в тебе відчуття, що це може бути фальстарт?

– У мене була не мрія, але мета – грати у Прем'єр-лізі. Я дуже хотів, бо розумів, який тут рівень, які тут гравці. І, чесно, я був дуже здивований, коли прийшов до «Борнмута». Вони виборювали виживання, але на тренуваннях рівень гравців мене дуже здивував, чесно скажу.

Я не думав, що буде. На тренуванні просто так ніхто м'яч не втрачає – це показник якості. Коли я був у «Динамо», то бачив, що лише наші лідери – Циганков, Сидорчук, Буяльський, Шапаренко – не втрачали м'яча на тренуванні, а тут – ніхто.

Тобто тобі потрібно тактично переграти, щоби забрати м'яч. І це справді мене здивувало. І мені ще дуже було тяжко, бо я прийшов після травми, я відновлювався. Це для мене перша така травма, коли я не був у футболі.

Дуже важко було, бо коли це перший досвід, ти може десь чогось не усвідомлюєш. І коли я почав тренуватись, я не встигав взагалі за грою, ні за чим взагалі.

– Чи були сумніви у своєму рівні?

- Ні, сумнівів не було, просто я бачив, що я маю над чим працювати, - сказав Забарний.