Гладкий – про продовження оренди з "Карпатами" у 2013-му: "Сидимо в ресторані, влаштували проводи. 12 ночі, дзвонить Дедишин: "Все ок, я вмовив Димінського, ти залишаєшся"

Колишній український форвардом Олександр Гладкий розповів, як він у 2013-му продовжив орендну угоду з «Карпатами».

– У 2021-му Севідов розповідав цікаву історію – думаю, ти розумієш, про яку. Йому Димінський сказав, що все, Сашко нам нецікавий, подзвони йому, кажи що він уже не в команді.

– Я був у оренді в «Карпатах», у мене закінчувався контракт з «Дніпром», якраз і оренда закінчилася з «Карпатами». «Карпати» хотіли, щоб я залишився. У мене були дуже добрі відносини з паном Димінським, і він хотів, щоб я залишився, хотів, щоб я підписав контракт.

Мене викликали, кажуть: «Давай, залишайся, підписуй контракт» – і дають мені контракт. Я кажу: «А сума?» – «Ну, ти підписуй, а там уже вирішимо». – «Ні, ну кажіть, що, як». – «А скільки ти хочеш?» – «Ну, ви клуб – ви пропонуйте». – «Ні, ти давай підписуй, домовимося». – «Та ні, так не піде». – «Ну, ти ж знаєш Петра Петровича». Це Дедишин був, я був у нього в кабінеті.

Залишався десь місяць чи півтора до кінця сезону, у мене закінчується контракт з «Дніпром». Я їду з тренування, мені десь через годину зателефонував гендиректор Дедишин, каже: «Саня, Петро Петрович сказав: «Дякую». Збирай речі, можеш їхати». Кажу: «Ну, добре, нема питань. Точно?» – «Точно, все». – «Ну, добре, домовилися».

Їду додому, збираю речі. Подзвонив, сказав: «Все, я їду додому. Дякую, до побачення». У той період ми жили на «700-річчя» у Львові, там один будинок великий, там нас жило десь чоловік 8. Я набираю, кажу: «Хлопці, мені сказали: «Дякую». Давайте прощальний вечір, посидимо». І ми пішли посидіти.

Починали спокійно вдома, потім у ресторан пішли. Сидимо дуже добре, всім весело. «Усім дякую, до побачення». 12 ночі, телефон – дивлюся, Дедишин. Думаю: «Та ні». Знову дзвонить. «Альо» – «Сань, все нормально, я вмовив пана Димінського. Все, ти залишаєшся, дограєш, все буде добре». – «Ну, добре».

Звісно, нікого це не зупинило. Посиділи, проводи влаштували. Приїжджаємо вранці на базу. Думаю: «Зайду кави вип’ю, печеньку з'їм, щоб усе нормально було». Мені одразу кажуть: «Давай, там Дедишин приїхав, до Севідова в кабінет».

Заходжу, Севідов сидить, побачив мене. Дедишин каже: «Саня, все нормально, домовилися. Догравай, усе добре». Севідов каже: «Сьогодні в баньку?» – «Нє, можу». – «Може, в баньку завтра?» – «Можу». Через пів години: «Швидко в баньку».

– Мораль яка, ніколи не кажи: «До побачення»?

– Мораль така, що дуже часто в нашому чемпіонаті, на велике розчарування, іноді президенти вирішують усе по настрою і так, як їм бажається, – сказав Гладкий.