У омбудсмена України вимагають у Андрія Шевченка вжити заходів щодо Олександра Шевченка через сексизм

В Українській асоціації футболу триває конфлікт між віцепрезидентом Олександром Шевченком та фінансовим директором Євгенією Сагайдак.

Нагадаємо, Шевченко, який очолює комітет дитячо-юнацького футболу, збирався на власний розсуд розпоряджатися грошима, які збірна України заробила за вихід на Євро-2024. А це – 9,25 мільйона євро. Зокрема, Шевченко хотів скерувати кошти на футзал. Утім, Сагайдак не дозволила цього зробити, за що отримала порцію словесних образ і погроз. Також відомо, що в конфлікті є свідки – це перший віцепрезидент Павло Бойчук, генсек Ігор Грищенко та голова асоціації футзалу Сергій Владико.

Ситуація вже переросла у провадження, яке за фактом письмового звернення відкрили у комітеті з етики та контрольно-дисциплінарному комітеті УАФ. А якщо конфлікт не вирішиться на рівні УАФ, Євгенія Сагайдак збирається звернутись у правоохоронні органи.

Представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Михайло Спасов звернувся з офіційним листом до Президента УАФ Андрія Шевченка, в якому наголосив, що інцидент між Олександром Шевченком та Євгенією Сагайдак може бути розцінений як дискримінаційний за ознакою статі та прояв насильства за ознакою статі.

“Суперечка між Олександром Шевченком та Євгенією Сагайдак супроводжувалася нецензурними та сексистськими висловлюваннями, образами з боку чоловіка, погрозами фізичним насильством, у зв’язку з чим Євгенія Сагайдак звернулася до Комітету етики та чесної гри, а також Контрольно-дисциплінарного комітету УАФ. Наголошую, що дискримінація за ознакою статі та будь-які прояви насильства за ознакою статі заборонені”, – йдеться у зверненні.

Окрім цього, Уповноважений просить Андрія Шевченка відреагувати на конфлікт, а також закликав вжити усіх можливих заходів з метою недопущення проявів дискримінації та насильства за ознакою статі в роботі УАФ, оскільки “насильство за ознакою статі – це діяння, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті (абзац сьомий статті 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»)”.