"Крім "Пахтакора" я нікого не знав". Відомий український воротар про те, як опинився в чемпіонаті Узбекистану, невтішний прогноз для "Динамо" та можливість повторення шляху Шовковського

Український голкіпер Ігор Литовка, відомий за виступами за "Севастополь", "Олімпік" та "Десну", в ексклюзивному інтерв'ю "Динамоманії" розповів про свій виступ у чемпіонаті Узбекистану, поділився своїм прогнозом щодо боротьби за призові місця у Прем'єр-лізі та відповів на інші питання.

- Можете трохи розповісти, як відбувся ваш перехід до "Андіжана" і що вас схилило до такого вибору продовження кар'єри? За межами Узбекистану це все-таки не найвідоміший клуб.

- Я якраз перебував у Хорватії. До цього до мене був інтерес із боку одного узбецького клубу. Але для цього потрібно було летіти аж до Узбекистану. Плюс були переговори з іншою командою, але мені довелося від них відмовитись. Чому "Андіжан"? Коли я грав у "Севастополі", там помічником головного тренера Сергія Пучкова був Костянтин Володимирович Поліщук. Він сказав: "Я дав твій номер, тебе наберуть із Узбекистану, якщо ти не проти". Потім мені зателефонував генеральний директор, ми поспілкувалися. Вони летіли на збір до Туреччини, і я вирішив приєднатися до цієї команди. Мені придбали квиток, і я полетiв туди з ними. "Андіжан" не був особливо відомим. У самому Узбекистані я окрім "Пахтакора" нікого не знав. В принципі, в інтернеті зараз можна знайти будь-яку інформацію. Коли я їхав до "Андіжана", знав, що команда підвищилася у класі.

- Минулий сезон "Андіжан" закінчив на 7-му місці. Нині йде на першому. Які завдання ставляться перед клубом на поточний сезон?

– Завданням на минулий сезон було не вилетіти. Команда завжди боролася за виживання, коли виходила до Суперліги. Минулого року за трохи більш вдалого розкладу наприкінці сезону ми навіть могли поборотися за вищі місця. Наприклад, зайняти четверте місце чи навіть третє. У підсумку ми зайняли сьомий рядок, набравши однакову кількість очок із шостою командою, але за результатами особистих зустрічей вони нас випередили. Цього сезону, бачите, як все почалося. Ідемо без поразок. Щодо першого місця... У нас завдання вигравати у кожному матчі. Всі чудово розуміють, що краще втриматися на вершині, аніж потім боротися за виживання.

- В останньому матчі проти ташкентського "Локомотива" ви зробили асист. Для голкіпера це нечасте явище. Вболівальники начебто навіть скандували ваше прізвище. Вас якось вітали партнери по команді у роздягальні? Це ваш перший асист у кар'єрі?

- Так, це був мій перший асист у професійному футболі. До цього було кілька непоганих передач, але нападники їх не використовували. Так склалося, що цей гол виявився переможним. Мене привітали. Плюс вдалося кілька разів вдало зіграти на лінії воріт. Я вже ходжу і розповідаю нашим гравцям атаки, що в мене більше асистів, ніж у них (сміється).

- У вас за плечима багатий досвід. Ви пограли в Україні, Румунії, Латвії, були у Хорватії. Наскільки, на вашу думку, чемпіонат Узбекистану є конкурентоспроможним? Для пересічного українського вболівальника це, по суті, екзотика. Можливо, є якісь специфічні моменти у футбольному плані?

- Усюди, де я грав, своя атмосфера, свої моменти. Чемпіонат Узбекистану цікавий тим, що кожна команда може обіграти будь-якого суперника. Наприклад минулого сезону "Пахтакор" став чемпіоном. Ми з ними на виїзді зіграли внічию, а вдома обіграли завдяки божевільній підтримці. За рахунок впевненої гри нам вдалося відібрати очки практично у всіх лідерів із першої трійки.

Так, Узбекистан – трохи екзотика. Зі специфічних моментів можна виділити, що тут стежать за якістю ігрових полів. Якщо на твоєму стадіоні поганий газон, його не допустять до змагань. Те саме стосується й освітлення. Влітку тут дуже спекотно, тому всі матчі грають о 8-9 годині вечора. Вдень тут не те, що неможливо у футбол грати, а навіть перебувати на вулиці. Стадіони не найновіші, за винятком одного, але вони добре відреставровані та поля у дуже хорошому стані.

Узбекистан – мусульманська країна. Нині тут був місяць рамадана. Можна було їсти тільки коли сідає сонце. Хлопці їли о 4-й ранку, а наступний прийом їжі був тільки ввечері. Ти не тільки не можеш їсти, а й пити воду. Десь 85% гравців у команді тримали цей пост, поки він не закінчився. Для мене це було незвично. Вважаю, що це не дуже легко для професійного футболіста.

- Напевно, ви певною мірою стежите за чемпіонатом України. Там зараз триває боротьба за чемпіонство між "Шахтарем", "Кривбасом" та "Динамо". Не надто відстає і СК "Дніпро-1". У кого, на вашу думку, більше шансів фінішувати на 1-му місці?

- Так, я досить уважно стежу за чемпіонатом України. Якщо є можливість, то дивлюся матчі. Якщо можливості немає – обов'язково подивлюся огляди кожного туру. Гадаю, що "Шахтар" стане чемпіоном. Команда набрала дуже непогану ходу. Це було видно і у Лізі чемпіонів, і зараз у чемпіонаті. "Динамо" теж набрало добру ходу, але я думаю, що воно посяде друге місце. А "Кривбас" та СК "Дніпро-1" боротимуться за третій рядок. У принципі, там ще будуть лобові матчі. У тих же криворіжців попереду поєдинки з "Динамо" та СК "Дніпро-1", тож усе в їхніх руках. Але мені здається, що дніпряни за рахунок свого досвіду таки фінішують третіми.

- Збірна України вийшла на ЄВРО, де ми зіграємо у групі з Бельгією, Румунією та Словаччиною. На думку багатьох експертів, зараз у нас зібралося "золоте" покоління гравців. Як оціните наші шанси на вихід у плей-офф?

– Нинішнє покоління нашої збірної грає на дуже гарному рівні. Де б ти не знаходився, завжди дуже приємно за нею спостерігати. Я вважаю, що група для нас абсолютно нормальна. Із Бельгією буде цікавий матч. А з Румунією та Словаччиною проблем виникнути не повинно, знаючи рівень наших сучасних футболістів, які представляють нашу країну. Практично всі вони грають у топ-5 чемпіонатах Європи. Це не може не радувати.

- Олександр Шовковський, у минулому теж воротар, на даний момент працює в "Динамо". Чи не розглядаєте можливість стати тренером після завершення кар'єри?

- Шовковський - легенда та культова особистість для нашого футболу та нашої країни. Зараз він справді непогано працює у "Динамо". Команда показує результат. Стосовно мене... Подивимося. Поки що є амбіції грати футбол. У принципі, ліцензію категорії С я вже отримав. Щоб отримати ліцензію В, мені потрібно перебувати в Україні, а такої можливості наразі немає. Мені пропонували отримати її тут, але азіатська ліцензія не котирується у Європі. Чекатиму на повернення в Україну, щоб отримати ліцензію категорії В та воротарську PRO. Ну, а далі час покаже.