Олег ШЕЛАЄВ: "Без Циганкова важко собі уявити збірну України"

Взявши гору в польському Вроцлаві над ісландцями 2:1, національна збірна України з футболу завоювала право виступати в фінальній частині чемпіонату Європи в Німеччині.

В розмові з кореспондентом Sport.ua колишній гравець національної збірної України Олег Шелаєв поділився враженнями від вчорашнього протистояння в Польщі:

– Раніше всі вважали, що в спарених матчах наша збірна краще проводить перший. У Вроцлаві вона довела, що це не так. Хоча матч у Зениці з боснійцами запам'ятається тим, що навіть за непереконливої гри підопічні Сергія Реброва зуміли схилити шальки терезів на свій бік. Це також треба вміти. З ісландцями було менше проблем.

По-друге, переважала точка зору, що варто українцям пропустити першими, як з надіями про переможний підсумок можна розпрощатися. Під час поточної міжнародної паузи було не так.

– І чим Ви можете пояснити такі метаморфози?

– Тим, що наші хлопці стали більш упевненими в своїх силах. Мабуть, дається взнаки те, що багато з них виступає в серйозних європейських клубах.

Тому, навіть програючи по ходу поєдинку, наші не панікували, а намагалися знайти вразливі місця в оборонних редутах візаві. Можливо, на них позитивно впливала незворушність керманича Сергія Реброва, який рідко демонстрував свою емоційність. І завдяки згуртованості в скрутні моменти, вони додавали, змушуючи суперника відступати.

– А режисерська рука Реброва відчувалася під час березневих стикових матчів?

– Звичайно. В Зениці ситуація на полі кардинально змінилася після проведених замін в середині другого тайму, а у Вроцлаві наші додали в агресії відразу після перерви, до чого суперник виявився не готовий.

– Деякі експерти зазначали, що в Зениці та Вроцлаві українцям було б легше, коли б в строю були ветерани Тарас Степаненко та Андрій Ярмоленко.

– На цю тему можна довго дискутувати. Але ж в житті завжди, щось трапляється вперше: за відсутності Степаненка відбувся дебют перспективного Володимира Бражка й він не підвів, а без Віктора Циганкова, що грає на позиції Ярмоленка, вже важко собі уявити головну команду країни. Все ж, у кадровому питанні останнє слово буде за Ребровим та головне, що в збірній вже довга лава запасних.

– Хто Вам найбільше сподобався у вчорашньому поєдинку?

– Передусім, Циганков, який незважаючи на перерву в виступах, добре увійшов в гру. І справа не тільки в забитому м'ячі. Він був заводієм, сміливо вступав в єдиноборства й це додавало наснаги партнерам.

Може записати собі до активу цю гру й Георгій Судаков. Він виконав величезний обсяг чорнової роботи, встигаючи підігрувати Яремчуку та Мудрику й повертатися до тилу, коли ісландці намагалися контратакувати. От ще б приціл трохи виправити.

– Аналізуючи дії боснійців та ісландців, складалося враження, що вони діють на межі своїх можливостей, а в наших ще є нереалізовані резерви.

– Нічого дивного в цьому немає, адже саме українська збірна вважалася фаворитом. Може, хлопці, як кажуть, довго запрягали, проте перевага в класі таки далася взнаки.

– На Ваш погляд, які позиції в збірній ще потребують підсилення?

– Як на мене, ще б не зашкодив кваліфікований центральний захисник. Але загалом, українська збірна вже зараз доволі боєздатна, яка може голосно заявити про себе влітку на європейському футбольному форумі в Німеччині.

Фото: Footboom