Сергій КОВАЛЕЦЬ: "Шоста поспіль перемога "Динамо" на чолі з Шовковським була цілком заслуженою"

Враженнями від матчів 19-го туру УПЛ з кореспондентом UA-Футбол поділився колишній головний тренер "Львова", "Олександрії", "Оболоні", запорізького "Металурга", "Чорноморця" та "Інгульця" Сергій Ковалець.

- Тур почався матчем "Полісся" - ЛНЗ, у якому було зафіксовано досить несподіваний результат – 1:0 на користь черкащан. Гості виглядали переконливіше?

- Якщо говорити про склад ЛНЗ, то видно, що черкаська команда досить потужно підсилилась. Під час зимового антракту в чемпіонаті вона провела продуктивний тренувальний збір, де було багато спарингів. Що ж стосується кадрового арсеналу "Полісся", то і в нього він досить сильний. Я дивився уважно цей матч і можу сказати, що граючи в рідних стінах за досить потужної підтримки своїх вболівальників, житомирська команда домінувала. Але гра, як на мене, була "нічийною". В ній хоч і не було надто багато гольових моментів, однак в кінцівці стався нещасний випадок у вигляді грубої помилки воротаря господарів Бойка. "Виносячи" м’яча від воріт, він хотів зробити довгу передачу на партнера, але досвідчений гравець ЛНЗ Олійник його перехопив і майстерно спрямував у ворота на останній хвилині матчу.

- У другий ігровий день туру футбольну Україну приголомшив результат поєдинку "Минай" - "Металіст 1925" - 2:0. Як гадаєте, в чому криється причина сьомої поспіль поразки харків’ян?

- Почну з "Миная". Після попереднього туру я говорив, що цей колектив досить здорово відіграв у Дніпрі, досягши почесної нічиєї. І реалізуй тоді закарпатці пенальті, то могли б і перемогти. Хоча у тому матчі, щоправда, для гостей була і доля везіння, адже "Дніпро-1" створив дуже багато моментів біля чужих воріт. Якщо ж вести мову про суботній поєдинок у Минаї, то мені сподобалась енергетика та емоції футболістів команди Желько Любеновича. Вони були такими ж, як і у згадуваній зустрічі в Дніпрі. Закарпатці заявляють, що вони прагнуть просто показувати хороший футбол, не говорячи про те, що мають залишитись в еліті. Хоча навіть якщо "Минай" і "вилетить", то нічого страшного не станеться. Саме цей фактор, коли у команди немає психологічного тиску, і є тим "плюсом", який дає можливість грати розкуто, не думаючи про результат. Якщо ж говорити про другий матч, який провів на посаді головного тренера Віктор Скрипник, то у його новому клубі з’явилось багато нових гравців. Нове бачення, нова психологія головного тренера, звичайно ж, потребують певного часу для ефективного втілення у життя. Я вважаю, що вилучення Русина невдовзі після початку другого тайму зіграло з гостями злий жарт. Хоча по завершенні гри Скрипник зазначив, що залишившись у меншості його команда почала грати краще. Можу сказати, що "Минай" виграв по праву. Хоча слушні нагоди були і у "Металіста 1925" - як у першому, так і у другому таймах. Однак зарядженість на боротьбу та досягнення позитивного резульату більшою була у господарів поля. Загалом мені сподобався матч у Минаї. На полі в ньому була атака на атаку, а на трибунах панувала приємна атмосфера. Здорово, що були вболівальники. Їх хоч і не було так багато, як зазвичай, проте вони є – і це головне. Глядачі на трибунах додають грі особливу енергетику, гарні емоції.

- Поєдинок у Києві, де зустрічались "Динамо" і "Чорноморець" зайвий раз показав, що не варто шукати логіку у футболі. Якщо у попередньому турі "моряки" у матчі з "Оболонню" завдали лише один удар по воротам і дивом видряпали нічию, то у суботньому матчі з динамівцями виглядали значно переконливіше, але програли 0:1. Яке пояснення цьому парадоксу знайдете?

- Хороше питання. Знаєте, своє рідне – то є рідне. Я часто дивлюся по телебаченні німецьку Бундеслігу, англійську Прем’єр-лігу, іспанську Ла Лігу, проте чемпіонат України якийсь ближчий, свій. У суботу спостерігав за трансляцією поєдинка "Динамо" - "Чорноморець", і можу підтвердити ваші слова, що одесити виглядали досить солідно. У "моряків" навіть була надія, що вони можуть зрівняти рахунок, так як це було у грі з "Оболонню". Відзначив би Авагімяна, який вийшов у стартовому складі і домінував у середині поля. Стралися й Брагару та Штогрін. Однак досвід "Динамо" все ж дався взнаки. Вже у дебюті матчу був момент у динамівця Ваната, коли він опинився перед воротами і грав на добиванні після парированого Варакутою удару Шепелєва. На жаль, в одному з епізодів, голкіпер "Чорноморця", який провів стабільно осінню частину чемпіонату і був найпомітнішою постаттю у недавній грі з "Оболонню", припустився помилки. Він не зафіксував м’яча, котрий потім після рикошету від штанги потрапив до Шепелєва і той виявився автором єдиного у матчі голу. Коли рахунок став 1:0, кияни показали гарну гру. Було багато й зворотніх атак, перехоплень, йшла боротьба та вирували емоції. Мені здається, що шоста поспіль перемога "Динамо" на чолі з Олександром Шовковським була цілком заслуженою.

- "Верес" міняє тренерів, однак продовжує перебувати у зоні "вильоту". От і у другій зустрічі весняної частини чемпіонату рівненці поступились – 1:2 "Ворсклі"…

- Це при тому, що вигравали 1:0 після першого тайму, та й у другому були сприятливі моменти. Перша половина зустрічі в цілому могла бути нічийною, однак чорногорський нападник "Вереса" Мрвальєвич забив гарний м’яч. Хороша була контратака: відкривання із глибини, точна передача – і в один дотик новачок вразив ціль. Після цього, як на мене, гості почали зберігати рахунок, однак це їм не вдалося. Якщо говорити про другий тайм, то у ньому непогані моменти мала "Ворскла", яка двічі відзначилась завдяки новобранцеві М’якушку. Перший м’яч він забив ефектним "пострілом" з відскоку, а друге взяття воріт стало наслідком його влучного удару головою впритул до дальньої бокової стійки. Я дивився попередній матч "Зоря" - "Ворскла", у якому М’якушко теж відіграв потужно. І справа не в тому, що хлопець забив два м’ячі, які принесли перемогу, а в тому, що на своєму фланзі він створює небезпеку, грає на атаку, обігрує суперника тощо. А "дубль" у ворота "Вереса" для нього, наче подарунок. Що стосується рівненської команди, то у неї на відміну від "Ворскли" у другій половині зустрічі було менше гольових нагод. На мій погляд, полтавська команда більше хотіла перемогти і зробила це по праву.

- Результат поєдинку у Ковалівці, де "Колос" поступився 0:1 "Руху", став для вас несподіванкою?

- З одного боку – так. Ми знаємо, що "Колос" на своєму стадіоні проводить досить потужні матчі, та й підбір досвідчених гравців у ковалівців досить непоганий: Бондаренко, Цуріков, Бурда, Лучкевич, Богданов, Тотовицький, Топалов, Демченко, Безбородько… З таким складом команда має боротися за єврокубки. Однак їй бракує стабільності. В одному матчі вона може зіграти добре і перемогти, а наступний - провалити. Як це і сталось у звітному турі. Після стартового матчу весняної частини сезону наставник "Руха" відмічав, що його команда не так хотіла грати з точки зору моментів, ініціативи, контролю м’яча. "Колос" же у суботньому матчі пропустив вже на четвертій хвилині, однак надалі намагався створити чимало гольових моментів. Та чим відрізняється нинішній "Рух" від багатьох колективів УПЛ, так це тим, що команда грає із задоволенням та азартом. Видно, що у львівських футболістів є мотивація. У ковалівському поєдинку я все ж чекав більшого від "Колоса". Виграй вони цей матч – і могли б піднятися якомога ближче до єврокубкової зони. Та, на жаль, ковалівська команда програла і вже "Рух" знаходиться вище. І вс ж я переконаний, що "Колос" ще побореться за право знову зіграти у Європі.

- Здобувши перемогу над "Оболонню" у столиці "Дніпро-1" після деякої перерви знову очолив турнірну таблицю. Схоже, що дніпрян осічка у попередній грі з аутсайдером чемпіонату "Минаєм" аж ніяк не пригнітила…

- Ми пам’ятаємо, як у стартовій грі весняного відрізку сезону "Оболонь" створила біля воріт "Чорноморця" багато небезпечних моментів, а от у її поєдинку з "Дніпром-1" їх було надто мало. Навіть у ствір воріт було обмаль ударів. В обох цих іграх м’ячі кияни пропускали після стандартних положень. Я добре знаю головного тренера "Оболоні" Валерія Іващенка, і в курсі, що його команда багато працює над "стандартами" - як при розіграші біля воріт суперника, так і біля своїх. Вже після матчу читав інтерв’ю гравців "Дніпра-1", які сказали, що знали про ігрові чесноти "Оболоні" - зокрема, про добру гру в атаці, де використовуються довгі передачі. Забивши м’яч, вони діяли по грі, не пресингували. Зрозуміло, що ця перемога дає дніпрянам психологічний сплеск з точки зорі її нової появи на першому місці. Хоча як на мене, "Оболонь" - симпатична команда. От лише досвіду виступів у Прем’єр-лізі їй не вистачає.

- Що скажете про поєдинок "Олександрія" - "Зоря", який завершився без забитих м’ячів?

- Олександрійська команда "високо" і досить активно пресингувала, не даючи "Зорі" розігрувати м’яч. Господарі багато старались працювати у відборі, але якихось серйозних гольових нагод у "Олександрії" не було. У "Зорі" ж вони були: пригадується удар в поперечину і ще кілька небезпечних ударів. А у розпал другого тайму у луганської команди було вилучення гравця, тож останніх хвилин двадцять олександрійці грали у більшості. Однак "Зоря" тактично добре спрацювала – вона "закрилась", не дозволивши супернику знайти спрятливий момент для зміни рахунку. І хоча для обох команд дуже необхідна була перемога, зустріч завершилась нічиєю. Вважаю, що результат – по грі. Це, мабуть, той випадок, коли можна сказати "Коса найшла на камінь".

- Центральний поєдинок 19-го туру відбувся на "Арені Львів", де донецький "Шахтар" приймав криворізький "Кривбас" і переміг 5:2. Чи виправдав цей матч сподівання вболівальників?

- Думаю, що так. У грі було забито сім м’ячів, тривалий час була напружена боротьба. В ході матчу був епізод, який змусив звернути на себе увагу. Мається на увазі другий гол "Шахтаря". Його було забито після призначення штрафного, який донетчани дуже швидко розіграли, чого криворіжці явно не чекали. Після цього і стали вестися розмови про фактор чесної гри – "фейр-плей". Головний тренер "Кривбасу" Юрій Вернидуб після матчу сказав, що його футболістам потрібно грати по свистку, не підіймати в цей час гравця команди-суперниці, який лежить на газоні, а займати свою позицію. Я з ним погоджуюсь. "Шахтар", як постійний учасник єврокубків, добре знає, що "фейр-плей" та "респект" - це не більше, ніж просто написані УЄФА та ФІФА слова. На жаль, таке поняття, як чесна гра – це просто красивий лозунг, не більше того. Хоча у футболі, як і у спорті загалом, повинні бути моменти чесної гри. Однак у сучасному футболі важливий результат. "Шахтар" після швидкого розіграшу того самого штрафного забив гарний м’яч і повів у рахунку. Хто знає, як розгорнулися б події далі, якби не вилучення криворіжця Іліча. Воно позначилось – і "Кривбас" після цього, що називається, розвалився. Гірники контролювали ситуацію, було багато емоцій. Я переконаний, що якби не червона картка хорватського легіонера "Кривбаса", то усі ми побачили б більше змістовного і конструктивного футболу, було би більше інтриги. А так технічніші гравці "Шахтаря" у класичному стилі довели матч до перемоги.