Шлях у нікуди: мільйонні зарплати Апарату Верховної Ради і мізерні зарплати нардепів

Коли вперше запрацював реєстр декларацій на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, журналісти наввипередки кинулися аналізувати декларації народних депутатів. І в перші роки під час роботи парламенту попереднього скликання можна було бачити серію матеріалів про олігархів, лендлордів, колекції годинників, ікон і шуб.

У зв’язку із запровадженням воєнного стану реєстр закрили, і знадобилося дуже багато часу, щоб відновити його роботу. І от нарешті з’явилися декларації за 2022 рік. І вперше в історії аналізу декларацій звертати увагу слід не на доходи нардепів, а на співвідношення доходів у працівників Апарату Верховної Ради, керівників секретаріатів комітетів і нардепів, які очолюють комітети. І це особливо актуально у контексті реформи держслужби.

Йдеться не про те, що гроші треба “забрати у багатих і віддати бідним”. Держава повинна забезпечувати справедливі умови оплати праці.

Громадська ініціатива “Голка” зіставила доходи керівників секретаріатів комітетів із доходами голів комітетів. І очільники секретаріатів отримують, по суті, втричі більше. До уваги бралися декларації 2022 року.

А якщо подивитися декларації керівництва Апарату ВРУ, то його очільник Вячеслав Штучний отримав майже 3 млн грн за рік, його заступники Артем Янчук і Микола Шевчук — 2,5 млн. Зарплати голів комітетів у 5–6 разів менші.

До слова, голови комітетів також мають абсолютно різне навантаження. Це пов’язано з тим, що розглядається різна кількість питань і відбувається різна кількість засідань. Так, кількість засідань комітету з питань свободи слова за часів головування нардепа Нестора Шуфрича (якого обвинувачують у державній зраді), була майже нульовою 2022 року, а от бюджетний комітет, наприклад, засідає доволі часто.

Чому це треба виправляти?

Юлія Клименко, народна депутатка ("Голос"):

"Ситуація, в якій народні депутати, голови комітетів, отримують у 3–4 рази менше за своїх підлеглих — керівників секретаріатів комітетів, абсурдна з погляду менеджменту. Відповідальність політична та юридична нардепа і голови комітету непорівнянно більша. За таких умов державна політика щодо оплати праці веде до збільшення корупційних ризиків. Народні депутати, особливо в умовах війни, коли не можна провести вибори, посилено відповідають за захист суверенітету, а подібна політика знецінює їхню роль. Такий рівень оплати праці говорять про неадекватність державної політики, яка спрямована на те, щоб зробити депутатів несуб’єктними".

І тут треба зауважити, що донедавна представники партії «Голос» узагалі не очолювали комітетів (нардеп Ярослав Юрчишин лише під новий рік очолив комітет з питань свободи слова після затримання Шуфрича). І тому опозиційна народна депутатка з фракції «Голос» Юлія Клименко, коли говорить про вищі зарплати для голів комітетів, не обстоює їх для представників своєї партії, а наголошує на тому, що такий підхід дійсно неправильний.

Для того щоб зрозуміти, чи планують вирішувати ситуацію, що склалася, громадська ініціатива «Голка» звернулася до голови бюджетного комітету Роксолани Підласої («Слуга народу»).

Чи планують підвищувати зарплати нардепам?

Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради, народна депутатка ("Слуга народу"):

"Підвищення зарплати народних депутатів наразі не планується, тому що це не є питанням першої необхідності в суспільстві під час війни і буде сприйняте з великим нерозумінням".

Як же так сталося, що через популізм народним депутатам не піднімають зарплат, а працівники апарату отримують мільйони?

В Україні завжди була проблема із доходами чиновників. Офіційна зарплата могла бути копійчаною, а премії — захмарними. Щоб такого не було, наші партнери вимагали у рамках реформування держслужби збалансувати оплату праці держслужбовців за формулою «70 на 30». Тобто оклад мав становити 70%, а премія — не більш як 30%. Це не ставить працівника у цілковиту залежність від настроїв керівника. Але ця норма якось випала з базового закону про держслужбу, ухваленого 2015 року. А партнери, зрозуміло, і надалі наполягають на європейській нормі.

Наприкінці 2023 року ZN.UA писало про те, що збалансувати систему оплати праці уряд вирішив у дуже дивний спосіб — через рядок у держбюджеті-2024 та урядову постанову без базового законопроєкту, який мав би впровадити систему класифікації зарплат і посад. І тут у загальному хаосі Верховна Рада схитрувала, захистивши у прикінцевих положеннях свій апарат: умови оплати праці держслужбовців, які визначено іншими положеннями, не застосовуються під час визначення оплати праці держслужбовців Апарату Верховної Ради. І це прописували у проєкті держбюджету поправками зокрема спікер Руслан Стефанчук і віцеспікер Олександр Корнієнко.

Скандальні поправки до держбюджету-2024

Тобто для Апарату Верховної Ради нічого не зміниться. Його працівники як отримували мільйони, так і будуть отримувати. Принаймні цього року.

Чому зарплати голів комітетів нижчі, ніж зарплати керівників секретаріатів?

Голова комітету з питань соцполітики Верховної Ради, народна депутатка ("Слуга народу")

"Мотивація п’яти нардепів, які подали поправки №300, 312 і 324, залишиться в історії. Дехто з них каже, що їх попросили інші нардепи, хтось каже, що попросив апарат. У будь-якому разі це потрібно продумати у контексті закону про доброчесне лобіювання, яким апарат намагаються вивести з поняття «лобісти». За бюджет проголосували, а як можна було не голосувати у війну? Проголосували з цими поправками. Ці поправки вивели апарат з-під справедливої моделі, а оприлюднення нарешті декларацій висвітлило всю гидоту взаємин низькооплачуваних нардепів з високооплачуваними чиновниками апарату. Зламати цю схему зсередини неможливо, бо нардепи давно залежні від того, чи підкине їм що-небудь апарат: посаду для працевлаштування "своєї" людини або ж гроші із своїх надхмарних доходів тощо".

Народна депутатка Третьякова додала, що думає над складанням мандата.

Народні депутати самі загнали себе в глухий кут популізмом. І під час війни опинилася під загрозою робота парламенту, та складається небезпечна для інституційної спроможності ситуація, коли у нас загострюється протистояння між нардепами й Апаратом Верховної Ради.

І це все відбувається в той час, коли є серйозна загроза парламентаризму, бо в умовах війни суб’єктність парламенту і так уже суттєво підірвано на користь офісу президента.

У таких умовах втримати народних депутатів у сесійній залі стає дедалі важче. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія публічно казав, що кілька десятків нардепів хотіли б скласти мандати. А це те, що так треба ворогу, — загальмувати роботу органів державної влади.

Та йдеться не лише про парламент. Після того, як дехто у парламенті схитрував і створив ексклюзивні умови для свого Апарату, новорічні перегони зі «штатками» набрали обертів, бо умови праці змінилися у секторі держслужбовців і «ринок праці» держслужби зреагував.

Кожен хотів зробити так, щоб і його апарат опинився не в гірших умовах, ніж у Верховній Раді. Така ситуація виникла, нагадуємо, у Верховному Суді.

Додається кількість відділів — з’являються управління. Множаться управління — виникають департаменти. Або ж створюються самостійні підрозділи апарату. Так зростає кількість керівників, а також підвищується рівень підрозділу. І це позитивно впливає на зарплату. На папері все виглядає просто — кількість працівників не збільшується.

Порівняємо штатний розклад Верховного Суду 2023-го та 2024 року. У стовпці «розбіжності» вказано нові відділи й управління, які створили.

Порівняння штатного розкладу 2023 і 2024 років. У розбіжностях те, що з’явилося на 2024 рік

Щодо дисбалансу зарплат нардепів і керівників секретаріатів комітетів заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев наголошує, що нерівні умови в оплаті праці дійсно з’явилися згідно з прикінцевими положеннями закону про держбюджет на 2024 рік.

Як вийти із ситуації?

Роман Єрмоличев, заступник Міністра фінансів України:

"Якби народні депутати не захистили б так апарат, таких перекосів не було б в оплаті праці робітників апаратів з іншими державними службовцями. Зарплату народного депутата встановлює безпосередньо парламент. Тема підняття зарплати для нардепів справді непопулярна в суспільстві. Люди зазвичай порівнюють свої статки і доходи політиків, звісно, не на свою користь. Це викликає обурення. Якщо є консенсус у Верховній Раді про необхідність підвищення зарплати нардепів, мають прийняти зміни до бюджету. Також слід розуміти, що, коли говоримо про поточний бюджет, потрібне джерело, звідки будемо брати кошти. Уряд не втручається у це питання, бо це суто політичне рішення народних депутатів. Можливо, у бюджет на наступний рік можна буде закласти більшу зарплату, коли стабілізується економічний стан. Але і для цього знадобиться політичний консенсус і чітке розуміння джерел, з яких буде покрито такі видатки. Питання підняття зарплати у Верховній Раді було непопулярним у всі часи, а під час воєнного стану це відчувається особливо гостро".

Держава повинна здійснити реформу держслужби, щоб заробітна плата та премії були не просто у пропорції 70 на 30%. Дохід має відповідати рівню відповідальності та складності завдань, які виконує держслужбовець. Усе це має бути чітко зафіксовано у базовому законі, яким треба впровадити систему класифікації зарплат і посад.

І не можуть народні депутати створювати унікальні умови під Апарат Верховної Ради, бо це деформує умови оплати праці в усьому секторі державної служби. Гра у популізм із зарплатами нардепів у парламенті може дуже дорого коштувати всій країні.