"Варто переїхати до Москви, щоб і там була війна": Срна готовий перенести своє "прокляття" на Росію

– Гравці поїхали, тренер поїхав, а ви чому залишилися?

– Це моя футбольна родина. Коли почалася війна, я був з командою. Роберто Де Дзербі вирушив до Брайтона зі своїм штабом (у липні 2023 року), але я не міг уявити, що теж поїду. У важкі часи треба показувати, хто ти є. Шахтар дав мені багато, і я це поважаю. Я повинен бути там. Я страждаю, тому що моя сім'я живе в Лондоні, у мене двоє дітей в школі. Непросто зберігати контакт, бо зараз не так багато рейсів.

Моя дружина все розуміє, вона любить Шахтар і Україну. Ми жили в Донецьку до того, як росіяни напали на Донбас у 2014 році, потім в Києві. Це вже третя війна в моєму житті. Коли я кудись приїжджаю, там війна. Можливо, мені варто переїхати до Москви, щоб і там була війна (Сміється.).

– Як організоване ваше життя в клубі?

Між Києвом, Львовом і Гамбургом. Іноді я прокидаюся і не знаю, де я. Ми завжди між аеропортом і стадіоном, ми не знаємо, як довго це триватиме, але так воно є. Ми просто чекаємо, коли закінчиться війна, і ми зможемо повернутися до нормального життя. Ніхто не скаржиться, ми готові робити це стільки, скільки буде потрібно.

– Через два роки після початку війни ви відчуваєте, що ставлення людей змінилося?

– Всі звикли до нинішньої ситуації, додалась Газа, але ми не повинні забувати, що росіяни напали на Україну, що вони вже забрали наші будинки на Донбасі в 2014 році, наш стадіон, наш тренувальний центр, а тепер і нашу країну. Вмирають діти, вони запускають ракети щодня, і це відбувається в Європі. Нічого не змінилося.

Я б нікому не побажав і 1% того, що зараз відбувається в Україні, це найжахливіша річ. Іноді, навіть тут, у Гамбурзі, ви чуєте літаки і думаєте, що це військові літаки. Де б ти не був, відчувається особливий стрес. Але ми можемо грати на повних стадіонах у єврокубках, і ми хочемо показати, наскільки наші вболівальники можуть пишатися нашою командою, – заявив Срна в інтерв'ю L'Équipe.