30 січня 2024 19:30

Максим ШАЦЬКИХ: "Якби забивав третину того, що для мене створювали партнери, то я б вже Блохіна обігнав"

Колишній форвард «Динамо» Максим Шацьких в інтерв’ю Tribuna.com прокоментував свій бомбардирський рекорд УПЛ.


– Євген Селезньов запостив з вами фото і написав: «Легенда». Вас пов’язує історія з рекордом, який він так і не зміг побити.


– Так, вчора якраз фотографувалися в тренажерному залі. Він приїхав на збори готуватися. Каже, що ще не охолов. Підтримав його: «Давай, працюй». Це ми так посміялися.

Ми ще в Ужгороді разом були – у футбол грали, тренувалися з «Минаєм» і взагалі багато часу провели. Ми близько потоваришували – він не очікував, що я такий простий хлопець. Питаю: «А ти думав, який я? Закінчуй з цим». Ми зараз близько і дуже добре спілкуємось.


Євген вже також знайшов себе у футболі, ту сферу, де йому цікаво – шукати молодь і розкривати її. Теж доволі цікава посада. Ми зараз живемо в одному готелі і бачимося майже кожного дня.


– Як ви зараз ставитеся до свого рекорду – найкращого бомбардира в історії чемпіонатів України?


– Повірте, я не буду молитися, щоб, не дай боже, його хтось не побив. Я буду тільки «за». Про це я весь час говорив Євгену: «Жека, я буду першим, хто тобі потисне руку і привітає». Я сказав це ще тоді, коли він заявив про бажання побити рекорд. Я за нього не тримаюся і ніколи цього не робив.


Так, звичайно, приємно мати таке досягнення. Це означає, що мій період у футболі пройшов не дарма і я чогось досяг. Цифри – це факти. Дуже важко сперечатися зі статистикою.

Правильно ви кажете, що у сучасних реаліях буде набагато складніше побити рекорд, але будемо чекати та сподіватися, що хтось знайдеться. І такий футболіст обов’язково знайдеться – я в цьому впевнений. Якщо не сьогодні, то завтра чи післязавтра.

Повторюся, я пишаюся цим досягненням, але не більше. А ще я завжди говорю, що якби забивав третину того, що для мене створювали партнери, то я б вже Олега Блохіна обігнав. Я забивав з п’яти чи трьох моментів один гол. Якби забивав хоча б два, то було б ого-го, – сказав Шацьких.