Найморозніший матч в історії українського футболу: "Динамо" – "Реал" очима Хацкевича

Новорічні свята, пауза в сезоні, відпустки. Чим не привід згадати один з найхолодніших матчів в історії українського футболу? Тим більше, таких сильних морозів у вітчизняному футболі вже давно не було, а тим більше для єврокубків – щоб за такої погоди ще й у футбол грали, то взагалі дивина та рідкість.

У цьому сайту «Український футбол» допоміг колишній півзахисник та тренер Динамо Олександр Хацкевич. Із цього матеріалу ви дізнаєтесь:

Як це – грати при температурі мінус 12 проти Реалу?

Як футболісти зігрівались на полі?

Як Хацкевич міг зрівняти рахунок проти Реала, але не зміг, і як на це відреагував Ребров?

Як в морозну гру, за рахунку 0:1 у матчі ЛЧ, Лобановський знайшов ключ до футболістів?

Бонус: як Хацкевич вітав з Новим роком Лобановського та розсмішив братів Суркісів.

У сезоні 1999/00 Динамо під керівництвом Валерія Лобановського пройшло перший груповий етап Ліги чемпіонів, залишивши позаду Байєр, Марібор, і пропустивши вперед лише Лаціо.

На другому етапі найпрестижнішого європейського турніру киянам протистояли Русенборг, Баварія та Реал. Саме проти мадридського клубу кияни стартували у першому турі на НСК «Олімпійський»

Матч відбувся 24 листопада 1999 року. Погода приголомшила столицю України – термометр показував мінус 12 градусів. Мороз відлякав уболівальників, стадіон був заповнений лише на третину – на трибунах зібралось 15 000 глядачів.

Ліга чемпіонів. 2-й груповий етап. 1-й тур

Динамо (Київ, Україна) – Реал (Мадрид, Іспанія) – 1:2

Голи: Ребров, 86, пен., – Морьєнтес, 17, Рауль, 48.

Динамо: Шовковський – Дмитрулін, Ващук, Головко, Мамедов – Гусін, Белькевич, Хацкевич, Яшкін, Коновалов (Шацьких, 46) – Ребров. Головний тренер: Лобановський.

Реал: Біццарі – Роберто Карлос, Сезар, Карамбе, Сальгадо (Кампо, 26) – Ельгера, Гуті, Савіо (Санчіс, 69), Зеєдорф (Каранка, 90) – Морьєнтес, Рауль. Головний тренер: Дель Боске

«Спогади не найкращі, і від результату, і від погоди. Краще б було мінус 11 і рахунок 1:1»

Хацкевич згадує, що було тяжко пристосуватись до такої холодної погоди, але команди були в рівних умовах. А вболівальникам на стадіоні було ще важче зігріватись.

«Температура була мінус 12, і рахунок відповідний - 1:2. Спогади не найкращі, і від результату, і від погоди. Краще б було мінус 11 і рахунок 1:1.
Було тяжко пристосуватися до такого морозу. Це сьогодні є різні способи та засоби, щоб ноги були у теплі, а на той час все було по-іншому. Ми гравці після розминки трохи розігрілися, а ось уболівальникам на трибунах було важко.

Але в таких іграх про все забуваєш, коли виходиш на поле, не важливо, яка погода і як ти почуваєшся. Потрібно викладатися та добиватися результату».

Термобілизни у далекому 1999 році ще не було. Хацкевич розповів, як гравці Динамо зігрівались під час морозного матчу.

«На той час не було термобілизни, були вовняні гамаші та спеціальні светри під футболки. Той же Реал мав таку саму форму. Не можу сказати, що у ній комфортно грати. Це сьогодні є термобілизна, яка зручніше».

Під час гри, зазначає Хацкевич, організм звикає, і мороз практично не відчувається.

«Коли тільки виходиш із підтрибунного приміщення, то трохи є дискомфорт. А після розминки організм уже звикає. Так, у перші хвилини трохи важке дихання, але потім пристосовуєшся і не звертаєш на це увагу».

Хоч організм і звик до аномальної температури для гри, проте саме поле бажало кращого. Після матчу білу екіпіровку Динамо було не впізнати.

«Підігрів був досить хороший, але, звичайно, не такий як зараз, поле було досить важке. Сьогодні поля набагато швидші, жорсткіші, тоді дренаж був зовсім інший, і грали ми на такому собі чорноземі. Після гри наша біла форма була повністю чорною від багнюки», – каже Хацкевич.

Команди із топ-чемпіонатів не звикли грати на таких полях, у них вже у той час були газони високої якості.

«Гравцям із топ-чемпіонатів, які до нас приїжджали, Реал, Барселона, Арсенал, було незвично грати на такому полі. У них уже тоді були поля набагато кращої якості. Тому футбол Динамо був на той час повільнішим, але чим вищий рівень майстерності, тим швидше пристосовуєшся. Сьогодні важко було б збудувати білд-ап на тих полях», – зазначає Хацкевич.

«Після мого удару Ребров розвів руками, показуючи мені, що у тому епізоді я міг зіграти ефективніше»

В Динамо не було гравців, які боялись морозу і були занадто теплолюбиві. Навіть Шацьких із сонячного Узбекистану підлаштувався під мороз. До спеки звикнути набагато важче, каже Хацкевич.

Гравці Реала також не відчували проблем із грою в мінус 12, хоча погода й мала зіграти нам на руку.

«До холоду можна пристосуватися на відміну від спеки. Якщо подивитися за підсумковим рахунком, то іспанці швидше звикли до морозу, ніж ми. У жодному разі на погоду не можна розраховувати, а потрібно відштовхуватися від суперника. Наприкінці 90-х ми часто грали з Реалом, але в цьому матчі їм посміхнувся успіх».

Гра розпочалася досить нервово і вже на початку матчу головний арбітр Девід Еллерей з Англії показав дві жовті картки динамівцям. На 11-й хвилині попередження отримав Яшкін, а вже через дві хвилини Хацкевич.

«Ми були сильно заряджені на гру і десь емоції переважали над розумом. Тому головний арбітр вирішив нас трохи охолодити в цю морозну погоду».

Після першого тайму Динамо програвало, 0:1. На 17-й хвилині відзначився Морьєнтес, який точно пробив із штрафного майданичка після передачі Роберто Карлоса.

Тільки-но розпочалася друга половина зустрічі перевагу Реала подвоїв Рауль, який блискуче пробив у дев’ятку, Шовковський був безсилий. Динамо прокинулось і почало тиснути на суперника, що призвело до порушення правил мадридцями і реалізованому пенальті Реброва на 86-й хвилині.

Часу залишалося зовсім мало, але кияни могли зрівняти рахунок. Хацкевич отримав м’яч на лінії штрафного і добре пробив, проте не вистачило лише декількох сантиметрів для успіху.

«Цей момент я добре пам'ятаю. Після мого удару Ребров розвів руками, показуючи мені, що у тому епізоді я міг зіграти ефективніше. На жаль, не вийшло», – з сумом пригадує момент Хацкевич.

Після матчу Лобановський нічого не сказав гравцям, але так, за словами Хацкевича, було завжди, а не тільки в той день.

«Валерій Васильович одразу після матчів у роздягальні не робив розборів ігор – ні після перемог, ні після поразок. Він робив розбір лише після того, як отримував інформацію у цифрах».

Проте Лобановський часто спілкувався з гравцями і вказував, що їм потрібно поліпшити у грі. Іноді Хацкевич намагався сперечатися, але завжди програвав інтелектуальну дуель.

«У мене з ним було багато індивідуальних розмов щодо ігор. Бувало, що я приходив до Валерія Васильовича зі своїми аргументами, але він завжди був більш переконливий і показував мені, у чому я не був не правий.

На полі ти бачиш гру по одному, а з бровці зовсім по-іншому, плюс він завжди підкріплював усе цифрами та статистикою. Тож карти були биті».

Можливо, саме цей матч не дозволив киянам вийти із групи, адже у Мадриді Динамо розписало нічию – 2:2, і поступилось другим місцем у групі королівському клубу лише за додатковими показниками.

«У перерві Лобановський сказав лише одне: «Зніміть рейтузи». Як виявилося, це допомогло нам здобути успіх»

Не тільки матч з Реалом відбувався у морозну погоду. Хацкевич також пригадав гру проти Панатінаїкоса сезоном раніше у 1998 році. На відміну від гравців Реала, у греків не було теплої білизни.

«Тоді також було дуже холодно. Ми вийшли на поле у чорних рейтузах, а футболісти Панатінаїкоса були просто у шортах та футболках. Можливо, вони не мали такої амуніції».

Перший тайм пройшов не за сценарієм Динамо, але мудрий метр у перерві знав, що робити для успіху.

«Після першого тайму ми «горимо» 0:1. У перерві Лобановський сказав лише одне: «Зніміть свої рейтузи». Більше нічого не казав. Як виявилося, це допомогло нам здобути успіх. Ми всі зняли їх і у другому таймі вирвали перемогу – 2:1. Напевно, штани заважали нам грати агресивніше, і Лобановський це побачив», – каже Хацкевич.

Перемога над Панатінаїкосом стала відправною точкою для найуспішнішого сезону Динамо в Лізі чемпіонів. Того року кияни дійшли до півфіналу турніру, де їх зупинила Баварія (3:3, 0:1), але це вже інша історія.

«Брати Суркіси дуже сміялися, коли Лобановський розповів їм цю історію»

Під кінець нашої розмови Олександр Миколайович пригадав найбільш пам’ятний Новий рік і про те, як набрався сміливості зателефонувати Лобановському.

«Святкували ми з Белькевичем Новий рік, і я вирішив зателефонувати до Лобановського, щоб його привітати. Слухавку завжди брала його дружина Ада Панкратіївна, а тут взяв він.

Я сторопів і забув навіть, як його по батькові, кажу: «А Валеру можна?». Він відповідає: «Саша, я тебе слухаю». – «Васильовичу, з Новим Роком. І до побачення». На цьому моє вітання закінчилось».

Хацкевич з жахом очікував тренування Динамо та як відреагує Лобановський на його дзвінок. Метр йому не сказав нічого, а от брати Суркіси були у захваті від цієї історії.

«Після цього Новий рік був для мене вже не в радість, я чекав 2 січня, коли ми маємо прийти на тренування. Думав, що зі мною зробить Лобановський? Але він навіть не згадав мені про цей момент. А ось брати Суркіси дуже сміялися, коли Валерій Васильович розповів їм цю історію».

Хацкевич вітає читачів «Українського футболу» та всіх українців з новорічними святами.

«У ці дні я бажаю вам тільки одного – щоб Україна якнайшвидше перемогла ворога у війні та настав довгоочікуваний мир».