Спливли строки: Антикорупційний суд закрив усі провадження у справі НАБУ проти Коломойського

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у вівторок, 28 листопада, підтвердила рішення судді Олега Ткаченка, який у вересні відмовив прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) в арешті активів бізнесмена Ігоря Коломойського.

Ткаченко постановив, що оголошення підозри Коломойському Національним антикорупційним бюро (це сталося 7 вересня 2023 року) та клопотання про арешт майна були здійснені поза межами строків досудового розслідування, передає LIGA.net.

У своєму рішенні він послався на "правки Лозового" про граничні строки розслідування, хоча справа Коломойського була відкрита у березні 2017 року, за рік до набрання чинності цими правками.

САП спробувала оскаржити це рішення, але отримала відмову.

"Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді [...] залишити без змін", – йдеться в постанові Апеляційної палати ВАКС.

На думку апеляції, строк розслідування у справі завершився у травні 2023 року.

Центр протидії корупції заявив, що суд остаточно закрив усі провадження у справі НАБУ щодо Коломойського, пославшись на "правки Лозового".

"Загалом, як ми й передбачали, усі дев'ять засідань у справі Коломойського закінчилися однаково: апеляційний суд остаточно закрив провадження. [...] Так, апеляція скасувала заставу і закрила провадження стосовно підозрюваної Конопкіної, а також закрила провадження за клопотаннями про запобіжки підозрюваним Луговому та Якименко", – сказано в повідомленні.

Також апеляція залишила у силі рішення стосовно закриття проваджень по клопотанням щодо арешту майна усіх шести підозрюваних: Коломойського, Дубілета, Шмальченко, Лугового, Якименко та Конопкіної.

Зокрема, тільки у клопотанні про арешт майна Коломойського йшлося про частки у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1 тис. об'єктів нерухомого майна та понад 1,6 тис. транспортних засобів та суден.

Арешт на активи був потрібен для забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації у випадку обвинувального вироку суду у майбутньому.

Однак суд не став розглядати клопотання про арешти та запобіжні заходи і закрив провадження. На думку апеляції, строк розслідування у справі завершився у травні 2023 року. До такого висновку судді прийшли, пославшись на "правки Лозового".

"Після рішень апеляції справу, з великою долею ймовірності, доведеться закрити", – резюмували в ЦПК.

Як повідомлялося, Шевченківський районний суд Києва подовжив термін дії запобіжного заходу для бізнесмена Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року.

Нагадаємо, 2 вересня СБУ та БЕБ повідомили Коломойському про підозру у шахрайстві та легалізації понад 500 млн грн нелегальних доходів через "Приватбанк" у 2013-2020 роках.

Того ж дня Шевченківський районний суд Києва обрав бізнесмену Ігорю Коломойському запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці в Дніпрі з можливістю внесення застави в понад 500 млн грн. До речі, 25 вересня Апеляційний суд відмовився зменшувати заставу по цій справі.

7 вересня детективи НАБУ повідомили Коломойському та ще 5 особам про підозру у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів "Приватбанку". Дії усіх підозрюваних кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ст. 191, 209, 366 КК України, в залежності від ролі кожного учасника злочинної схеми.

15 вересня бізнесмен Ігор Коломойський отримав нову підозру за трьома статтями. За версією правоохоронців, упродовж 2013-2014 років він незаконно заволодів 5,8 млрд грн. Для цього олігарх створив злочинне угруповання, яке складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером, зазначили в СБУ. Після цього суд обрав новий запобіжний захід для Коломойського у вигляді арешту з альтернативою внесення застави у розмірі 3,89 млрд грн.