Дитячий тренер Степаненка Вєтров: "Коли Тарас був маленьким, то буквально сприйняв метафору про тренування вночі на кладовищі"

Олег Вєтров, дитячий тренер півзахисника збірної України Тараса Степаненка, у розмові з Tribuna.com розповів історію про ставлення хавбека до футболу у юному віці.

«Є одна риса, яка дуже характеризує Тараса – він людина дуже відповідальна. Коли вони були маленькими, я, навчаючи їх життю, ставленню до футболу, сказав, як метафору: «Якщо вам тренер скаже, що тренування завтра о 2 ночі на кладовищі, ви повинні на ньому бути». Він, як дитина, сприйняв це буквально.

Телефонує ввечері мені його мама і запитує: «А що брати з собою?». Я запитую: «Як? Що? Куди брати?» А вона мені: «Як куди? Тарас прийшов і сказав, що о 2 ночі на кладовищі у вас тренування». Ми довго-довго сміялись і згадували цю історію ще не раз. Це ще раз говорить, що людина настільки віддана футболу, що готова на все. За рахунок цих якостей він і досягнув таких висот – став гравцем високого класу, лідером «Шахтаря», збірної, в «Динамо» його також запрошували.

Тарас був у мене був з 10 до 17 років. Тоді пішов у наш «Металург», одразу почав грати. Там утворилась трійка друзів Степаненко-Кривцов-Сидорчук. Я знаю, що Кривцов та Сидорчук також дуже хороші люди. Я з ними тісно не спілкувався, але точно знаю, що Тарас у виборі друзів та кола спілкування дуже делікатний. Якщо він відчуває, а в нього є така риса, що з людиною щось не так, то не буде з нею спілкуватись.

Вони згодом грали в різних клубах, але все одно продовжували дружити сім'ями в Києві, жили в одному районі, в збірній завжди разом. Я досі спілкуюсь з хлопцями 1989 року, і всі кажуть, що Тарас – це душа, він ніколи не відмовить, завжди допоможе. У нього і дружина прекрасна, троє чудових синів.

Зараз ми підтримуємо з Тарасом зв'язок. Обов'язково на всі свята, після хороших ігор, після невдалих, зідзвонюємось чи списуємось. Кожного разу, коли спілкуємось, він каже, що хоче приїхати до нас. Він так робив до війни – приїжджав у свою рідну школу, спілкувався з дітками, дарував подарунки, м'ячі, форму. Для нього перша школа, в якій він виріс та виховувався – не пустий звук.

Перед матчем з Італією хотів би сказати Тарасу, що за нього вболіває не тільки вся Україна, не тільки Запоріжжя, але й особисто наші наймолодші вихованці. Їм зараз 6-7 років. Тренери їм розповідають, що в нас був такий футболіст. У нас величезний плакат Тараса Степаненка у формі збірної України висить в залі для занять. Діти бачать його кожен день, а тренери щодня ставлять Тараса в приклад», – сказав Вєтров.