Владислав ДУБІНЧАК: "Можу подякувати Миколенку за те, що поїхав у АПЛ і дав мені маленький шанс себе проявити"

Захисник збірної України Владислав Дубінчак поділився думками про свого колегу по амплуа Віталія Миколенка.

– Хочеться поговорити про вашу дружбу з Миколенком. Ви зустрілися тут. Як давно ти його бачив особисто до того, як у збірну приїхав вчора?

– Я вже не пам’ятаю. Десь півроку, напевно, тому. Так, він – мій хороший друг, тому ми з ним часто спілкуємося. Він класний футболіст, і навіть можу подякувати йому за те, що він так добре себе проявив у «Динамо», поїхав в АПЛ у топ-клуб і дав мені маленький шанс себе проявити.

– Коли він, наприклад, раз забив, другий – ти йому щось писав?

– Так, він виставляє якусь історію в інстаграмі – я йому відповідаю якимось смайликом чи ще чимось, він мені відповідає. До речі, коли мені прийшов дебютний виклик у збірну, то він поздоровив мене, написав: «Вітаю, ти давно заслужив на це».

– Від кого першого почув інформацію, що ти викликаний?

– Від Жори Бущана. Він мені показав фотографію виклику, яка приходить на клуб, і я йому сказав, що так, це класно, але поки я не побачу офіційний список – не повірю.

І потім, коли вже був офіційний виклик, тоді я вже з чистою душею, можна сказати, зрадів і вже тоді був впевнений, що поїду.

– Як ти вважаєш, те, що Миколенко роззабивався – це збіг обставин чи якісь інші причини?

– Не знаю, буває у футболістів, що коли ти забиваєш один – приходить наступний гол, тому що ти притягуєш це своїм гарним настроєм. Можливо, якби зараз не було паузи на збірні – він би й далі забивав, хто знає.

– Деякі мої колеги кажуть, що Миколенко входить до топ-5 найкращих захисників. Перебільшення чи ти погодишся?

– Не знаю. Він класний захисник. Саме перше – він молодий. Йому усього 24, і він грає вже 2 роки в АПЛ. Тому так, можливо, він входить у топ-5 захисників.

– Конкурувати з таким другом непросто. Але ж це футбол, шанси бувають, часто треба підстрахувати, бо не знаєш, як повернеться.

– У нього такий стиль, він дуже сильний в обороні. Я про себе не можу такого сказати. Я, як мені здається, більш атакувального плану. Бувають різні ігри, різні плани на гру, і тому, можливо, Сергій Станіславович знайде, як правильно використовувати мої якості.

– Ти готовий зіграти там, де скажуть, більшою мірою, звичайно, на лівому фланзі?

– Так, звичайно, – сказав Дубінчак.