Сергій СИДОРЧУК: "Зараз гравця Сидорчука у "Динамо" не бачу, там є молоді хлопці, і чогось нового команді я дати не зможу"

Колишній капітан київського Динамо Сергій Сидорчук в інтерв’ю Марині Машкіній для Sport Arena TV розповів, як відбувався його перехід у Вестерло, про що розмовляв із президентом біло-синіх та який фактор став вирішальним при рішення залишити столичний клуб.

«Із Вестерлоо на мене вийшли ще у квітні того року. Вони дуже комплексно підійшли до мого трансферу, і мене це підкупило. Розумів , що буде дуже важко йти з Динамо. Дуже важко знаходитися без родини півтора роки. Ти починаєш деградувати, як особистість. Для мене – це було основним поштовхом, що я прийняв таке рішення», – відзначив Сидорчук.

«Розмова з Суркісом була і не одна. Коли я мав переходити, ми спілкувалися, і не один раз. Була важка розмова, коли вже думаєш чи варто переходити, чи ні. Але ми дійшли до спільної згоди. Суркіс сказав: якщо ти вважаєш, що так буде краще для тебе та твоєї родини – роби цей крок».

«В Динамо намагаються тримати своїх футболістів, аби отримати для них кращу пропозицію. В Вестерло тримати так довго не будуть – на це місце одразу прийде інший. Зараз гравця Сидорчука в Динамо не бачу. Там є молоді хлопці, і чогось нового Динамо я дати не зможу. А якщо я не можу нічого нового дати команді, то не буду там сидіти для галочки, або весільним генералом».

«В мене був випадок, коли я мав переходити до Бешикташа,і вже попрощався з хлопцями на базі. Але не не пішов. Для мене це було, як передматчеве тренування. Важко йти з команди, яка зробила із тебе людину. І те ставлення, яке було там у мене з усіма… Це можна порівняти з тим, як ти у 17 років їдеш від родини в інше місто вступати до університету. Я розумів, що це має колись відбутися. Мені вже не 18, і треба було приймати рішення. Для того, щоб жити – інколи потрібен холодний душ. Коли ти граєш все життя за один клуб, в цьому є якийсь шарм. Але ти багато чого втрачаєш».