Мірча ЛУЧЕСКУ: "Якщо дозволить здоров’я, я продовжу тренувати"

Колишній головний тренер «Динамо» Мірча Луческу заявив, що має намір продовжувати працювати.

«Я хотів залишитися і зіграти цей матч з «Шахтарем». З ними я почав, з ними й хотів закінчити. Я хотів закінчити перемогою над ними. Після гри я попрощався з гравцями. Я обняв їх та подякував.

І в роздягальні «Шахтаря» я подякував. Це були гравці, які дебютували зі мною. Вони всі були там. Через 8 років я знову зустрів їх. Я подякував їм за все.

Залишатися в українському футболі 15 років означає дуже багато. Це був важкий час. Я не хотів здаватися і виглядати боягузом через цю ситуацію.

Я не впевнений, що це останні моменти. Це був момент, коли я мав прийняти рішення. Минуло 3 роки, як я тут, у нас була пандемія, потім війна, ми залишилися, ми намагалися створити нову команду, тому що іноземні гравці йшли, досвідчені гравці були продані.

Я дуже багато зробив для українського футболу. Настав момент, коли мені довелося дозволити комусь молодшому займатися цими молодими гравцями, бути ближчим до їхнього віку. Я прийняв рішення раніше, мені було важко емоційно. Коли були хвилини мовчання за загиблими внаслідок війни, це було дуже важко.

Місяць тому ми випереджали «Шахтар» на 6 очок, я не знаю, що сталося. Я думав, що настав час піти на пенсію, взяти повну відповідальність за останні результати. Тренер повинен знати, коли потрібно пожертвувати. Було кілька вражень, які вплинули на мене.

Я давно міг це зробити, спілкувався з президентом, але хотів зіграти цей матч з «Шахтарем». Навіть фінансові можливості були не такі, як у «Шахтаря». У нас були тільки гравці з академії, у нас не було конкуренції на позиціях, це було не дуже добре. Гвардіола щороку змінює гравців, щоб не потрапити в рутину.

Або ви змінюєте тренера, або гравців. Два-три рази менеджери мені відмовляли в трансферах, я вирішив зробити це відразу, ні в кого не питаючи порад. Я вважаю, що у мене вийшло дуже добре.

Мене мотивує лише одна річ — пристрасть до футболу. У футболі, коли вмирає надія, пристрасть залишається. Коли у вас важкий момент, те, що несе вас вперед — це пристрасть. Це надзвичайно.

Якщо мені дозволить здоров’я, я продовжу. Без футболу для мене немає життя. Люди з «Динамо» навіть на мить не думали, що я можу піти на пенсію. Всі шкодують, що я прийняв таке рішення.

Повернуся додому, подивлюся, як себе почуваю, на деякий час, потім думками полечу до футболу.

Все залежить від здоров’я. Я подивлюся, що буде по дорозі. Коли я скажу, що йду на пенсію, це означатиме, що моє життя закінчиться. Я намагаюся думати, що це ще не кінець. Всі люди мого віку повинні думати позитивно, що вони ще можуть допомогти. Я не почуваюся старим. Не ховайте мене поки», - сказав Луческу.