Олександр СОПКО:

В п’ятницю, 3-го листопада, відбудеться українське класико. Вболівальники вчергове побачать принципове протистояння київського "Динамо" і "Шахтаря".

Настав час висловити думку і щодо ситуації в "Динамо", яка є досить специфічною. Ми вирішили надати слово відомому українському експерту Олександру Сопку, який уважно слідкує за футбольними процесами в нашому футболі. Сподіваємось, що цей аналіз прояснить в певній мірі, з чим "Динамо" підійшло до поєдинку з "Шахтарем".

Легендарне дзеркало

- Київське "Динамо" - клуб легендарний, зі статусом, тому, тренер в цій команді - це не просто посада, це щось більше, - зазначив Сопко. – Після таких тренерів, як Маслов і Лобановський, роботу будь-якого наставника "Динамо" розглядають під особливим кутом. Всі невдачі команди завжди пов’язують виключно з тренером, вибір якого останнім часом для киян був складним. Керівництво клубу витрачало гроші, але не отримувало титули, за виключенням, звісно, періоду роботи Реброва.

Призначення головним тренером "Динамо" Мірчі Луческу було важким і ризикованим, але власник клубу пішов на цей крок, сподіваючись, що у румунського наставника все вийде. Луческу – тренер відомий в Європі, в Україну він привіз Кубок УЄФА, зробив з "Шахтаря" титульну команду, з якої і збірна України отримала багато якісних виконавців, і чимало значних трансферів для клубу відбулося. "Шахтар" добре заробляв і приніс в український футбол гру, яка радувала і вболівальників, і керівництво. Мірча Луческу користувався необмеженим кредитом довіри – і в кадрових питаннях, і в робочому процесі. В таких умовах йому працювалось більш легко, ніж його колегам в інших клубах УПЛ. Луческу завоював незаперечний авторитет і, враховуючи його відданість футболу, вважаю, треба й надалі поважати цього спеціаліста і не замазувати критикою.

Менеджер Луческу

В "Динамо" від Мірчі Луческу чекали перелому. Вимоги в київському клубі були на порядок вищі, ніж в "Шахтарі". В донецькій команді Луческу починав з чистого аркуша, і будь-яка його помилка не ставала трагедією. В київському "Динамо" Луческу порівнюють з іншими легендарними тренерами столичного клубу. Окрім того, враховуючи, що він прийшов із стану суперника, тиск на нього був ще більшим. Румунський спеціаліст це розумів, але початок його роботи в "Динамо" був настільки успішним, що це здивувало всіх і замаскувало проблеми, які накопичувалися роками. Треба враховувати, що Луческу багато чого зробив і для клубу – саме після його приходу відбувся ремонт бази, реконструкція полів, тренувального манежу і фітнес-зали, для команди був куплений новий автобус. Мірча Луческу примусив керівництво "Динамо" перейти на сучасні робочі процеси, і примусив поважати себе не тільки функціонерів, а й футболістів.

Навів Луческу порядок і в команді. У нього не було улюбленців, змінився тренувальний процес. Румунський тренер спонукав керівництво "Динамо" виплачувати гравцям премії після перемог, що в столичному клубі останнім часом не практикувалося. І футболісти готові були битися за Луческу. Це і зараз частково є. Мені відомо, що Мірча Луческу став душею для працівників динамівської бази – він робив людям подарунки і доплачував навіть зі своєї зарплати. В перший рік на чолі з Луческу "Динамо" дійсно рвануло вперед у своєму розвитку. Такого не було років з 15-ть… Київське "Динамо" солідно заробило в Лізі чемпіонів, вигідно продало Миколенка і Забарного. Тому, у Ігоря Суркіса до Мірчі Луческу склалося тепле відношення і довіра.

Віковий бар'єр

Однак, за цією роботою менеджера у Луческу на другий план відійшла тренерська робота. В "Динамо" було чимало якісних молодих футболістів, і керівництво клубу вирішило: навіщо витрачатись і когось купувати, адже можна обійтися й наявними силами. І Мірча Луческу в такій ситації припустився першої помилки – погодився на таку політику, на те, що треба економити, вигідно продавати молоді таланти, і за рахунок цього жити.

"Динамо" в цей період переоцінило свої успіхи, не врахувавши, що в інших клубах настала криза, завдяки чому, в певній мірі, "біло-сині" й вигравали трофеї. Але, коли конкуренти в УПЛ ожили, у столичного клубу стала очевидною проблема саме з Луческу – він застарів, як тренер. Всі його попередні досягнення базувалися на грі сильних індивідуальностей, на тому, що якісних футболістів треба просто добре організувати, і буде результат. Однак, в "Динамо" потрібно було більше новизни, ризику, відповідальності. Потрібно було когось з футболістів раніше прибирати з команди, виводити зі складу, тобто, проводити серйозну роботу.

Мірча Луческу це робити, або не хотів, або втомився. Люди у віці стають абсолютно впевненими у своїй правоті. Його вік позначився на роботі. І це ми почули у висловлюваннях Луческу. Його практика нині – не визначати проблеми, не напружувати керівництво, а виправдовувати невдачі. Як відомо, Мірча Луческу – супермайстер у цій справі, він здатний знайти 10 причин провалу, Це і перельоти, і переїзди, арбітри, брак часу на відновлення. Завжди знайдеться багато причин невдач, але він не говорить, наприклад, про те, що не вгадав з тактикою, що суперник просто був кращим. Вік вже позначається…

Легіонери не їдуть?..

Київське "Динамо" - команда молода, і припускається помилок. Однак, у складі "біло-синіх" багато гравців національної і молодіжної збірних, є й досвідчені виконавці. Тому жалітися, що "Динамо" укомплектоване гірше, ніж інші клуби УПЛ, неправильно. І не вірно стверджувати, що іноземці в Україну не їдуть.

Згадаймо тільки приклад "Кривбасу", у складі якого нині чимало легіонерів, і є такий якісний виконавець, як Дібанго, і яскравий приклад "Полісся" - з Макуаною. Хтось же їх привіз в Україну. Думаю, що ці гравці й склад "Динамо" прикрасили б. І чому у Калітвінцева з "Поліссям", та навіть у "Оболоні" виходить перемагати "біло-синіх", а "Динамо" їм поступається?

За рівних можливостей у всьому іншому, виникає питання до тренера. І у мене одна відповідь: вік. Мірча Луческу хоче виграти поточний чемпіонат України і піти переможцем. Це буде його сатисфакцією – за критику, за дорікання вболівальників. Він думає: виграю золото і це все переважить.

Що робити Суркісу?

Позиція Ігора Суркіса теж зрозуміла. За те, що Луческу вже зробив для столичного клубу, президент "Динамо" його поважає і поки що не має рішення щодо майбутнього, не може поставити питання щодо відставки першим. Якби Мірча Луческу сам прийшов до Суркіса і сказав, що йде, то власник "Динамо", напевно, погодився б з ним. До того ж, Ігор Суркіс враховує ще й думку гравців, які підтримують Луческу. Тому, президент "Динамо" наразі не буде піднімати це питання. Якщо румунський спеціаліст виграє цей чемпіонат України – буде героєм, якщо ні – Ігор Суркіс буде в очах Мірчі Луческу порядним керівником.

Це патова ситуація для "Динамо". Тренер не хоче йти, а президент клубу не може його звільнити. І справа в даному випадку не у відступних. Що може відбуватися далі? Луческу, повторюсь, бажає залишитись в історії "Динамо" легендарним тренером, але, боюся, що навіть у випадку, якщо він виграє золото, все рівно не стане для вболівальників новим Масловим, чи Лобановським… Для ультрас клубу Мірча Луческу завжди був чужим, а для інших – все рівно, майже не своїм.

Ризики Луческу

Ризиків для Луческу багато – йти зараз, коли звучить стільки критики, - не найкращий варіант. Але, вважаю, ще один варіант – піти красиво і чесно. Сказати: шановні вболівальники, я зробив, що міг, старався, приходив на тренування і на матчі на милицях, але не все вийшло, на жаль. Тому, красти час і шанс у інших тренерів я не буду, не буду підводити клуб, і я йду.

Прикро, що київське "Динамо" не розвивається, що помітно, в першу чергу, по виступах на міжнародній арені, і що такий тренер, як Мірча Луческу опинився в такій ситуації, в такій обстановці. Думаю, Луческу не заслужив ось так завершувати свою тренерську кар’єру, - зазначив Олександр Сопко.