Безпрецедентний тиск силовиків на бізнес. Чи справді це так і що кажуть цифри?

Останнім часом обшуки правоохоронців у відомих підприємців стали нормою. До !FEST на "кошмарення" бізнесу скаржилися представники мережі кінотеатрів "Мультиплекс", власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа та керівник виробника тепловізорів Arсher Олександр Яременко.

Так само раніше співзасновник інтернет-магазину Rozetka та співвласник компанії експрес-доставки "Нова пошта" Володимир Поперешнюк скаржилися на часті перевірки та штрафи від контрольних органів.

У 2023 році кількість скарг бізнесу на правоохоронців зросла в рази. Опитування підприємців проводили у квітні та червні і в розділі "Проблеми" найбільше зростання відзначалося серед відповідей "Непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу" та "Перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів".

Чи справді силовики активізувалися? Відкриті дані порталу data.gov.ua свідчать, що кількість кримінальних проваджень в економічній сфері з року в рік падає, а створене у 2021 році Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке мало замінити податкову міліцію та перебрати на себе підслідність усіх економічних злочинів, таким не стало.

На цей правоохоронний орган досі припадає менше половини справ щодо економічних злочинів, а ефективність його дій далека від очікуваної.

Тож перевіряють бізнес усі потроху: БЕБ, Державне бюро розслідувань (ДБР), Національна поліція, СБУ і навіть Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Підслідність між ними часто розпорошена.

Наприклад, за деякими статтями БЕБ може розслідувати лише справи, за якими державі завдано збитків на суму від 2 млн грн до 5 млн грн. Якщо цифра менша, то це підслідність Нацполіції, а якщо більша – ДБР чи НАБУ.

Деякі статті Кримінального кодексу – у винятковій підслідності БЕБ, але і тут застосовується творчий підхід. Наприклад, якщо в список статей, за якими підозрюється та чи інша особа, додати статтю 258-5 (фінансування тероризму), то це вже питання підслідності СБУ. Усе це може суттєво спотворювати статистику взаємовідносин держави та бізнесу.

Аналіз ЕП реєстру судових рішень свідчить, що для проведення обшуків у бізнесменів силовики часто використовують статті, не пов'язані з економічними злочинами. Мова про статті 190 (шахрайство) або 110 (посягання на територіальну цілісність).

Так, у січні-серпні 2023 року за статтею 190 ККУ зареєстровано майже 60 тис справ, що удвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Яка там частка дрібних злочинів, а яка – претензії силовиків до середнього і великого бізнесу, невідомо.

З цією ж метою використовують формально економічну статтю 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). За останні п'ять років кількість таких справ зросла вп'ятеро до 684.

За даними джерел ЕП, цю статтю часто використовують для перевірок бізнесу, який пов’язують з росіянами. Хоча не завжди. Зазвичай такі справи відкриває Нацполіція на підставі матеріалів від СБУ, яка формально не пов’язана з розслідуванням, але, як стверджують журналісти-розслідувачі, неформально ним керує.

Інший спосіб подивитися на взаємовідносини силовиків та бізнесу – проаналізувати ефективність розслідувань. У першу чергу – як довго через кримінальну справу бізнес тримають у "підвішеному" стані.

Правоохоронці користуються можливістю відкривати не завжди перспективні кримінальні справи, аби тримати компанію "на гачку", поки вона, наприклад, не погодиться "вирішити питання". За словами бізнес-омбудсмена Романа Ващука, тільки 6% кримінальних проваджень проти бізнесу доходять до суду.

Аналіз ЕП показує, що кількість справ, у яких висувають підозру, передають до суду чи хоча б закривають, щорічно падає. Натомість зростає кількість "незакритих" справ, за якими не ухвалюються жодні рішення. Це дозволяє розслідувати справи роками з перманентною загрозою арешту майна.

Раніше четверо співрозмовників видання Forbes з фінансового, економічного та антикорупційного комітетів, а також Офісу президента казали, що це відбувається не просто так. Тиск на бізнес прямо чи опосередковано повʼязаний з тим, що майже всі силові органи опинилися під впливом заступника голови ОП Олега Татарова.